Вікіпедія

Криловець Анатолій Олександрович

український поет

Анатолій Олександрович Криловець (20 лютого 1961, с. Городище, Корецького району, Рівненської області — 1 травня 2017, с. Вельбівно, Острозького району, Рівненської області) — український поет, перекладач, літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент, Відмінник освіти України, член Національної спілки письменників України.

Криловець Анатолій Олександрович
Народився20 лютого 1961(1961-02-20)
с. Городище, Корецького району, Рівненської області
Помер1 травня 2017(2017-05-01) (56 років)
с. Вельбівно, Острозького району, Рівненської області
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, перекладач, літературознавець, викладач, філолог, кандидат філологічних наук
Alma materРівненський державний педагогічний інститут,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Знання мовукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Жанрпоезія
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Криловець.

Життєпис

ред.

Народився Анатолій Криловець 20 лютого 1961 року в селі Городище, Корецького району, Рівненської області. Виріс на хуторі.

Вчився у трьох школах. У другому класі почав віршувати. У восьмому класі взяв участь у конкурсі «Весна-красна», в результаті якого поезію Анатолія «Люблю весну» опублікували в газеті «Зірка». Перші серйозні вірші з'явилися в старших класах. Тоді він вчився у сусідньому селі Великі Межи­ричі.

Вищу освіту здобув у Рівненському педінституті на спеціальності українська філологія, який закінчив 1983 року з відзнакою.

Протягом чотирьох років був учителем української мови і літератури у Крилівській сільській школі Острозького району.

Чотири роки викладав у Рівненському державному педагогічному інституті, після чого ще чотири — навчався в аспірантурі, а згодом — докторантурі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

З жовтня 1994 року Анатолій Криловець працював в Національному університеті «Острозька академія». Саме він став ініціатором відкриття таких спеціальностей: спочатку «Українська мова та література», а через рік — «Літературна творчість».

1991 рік — видання дебютної збірки віршів «Великдень гряде!».

10 листопада 1995 року поет став членом Національної спілки письменників України.

Став ініціатором заснування літерної премії імені Михайла Дубова, яка щорічно присуджується за найкращий літературний дебют в номінаціях «Поезія», «Проза», «Літературна критика і літературознавство» з 2011 року рівненською обласною організацією НСПУ.

Помер 1 травня 2017, с. Вельбівно, Острозького району, Рівненської області.

Цікаві факти

ред.

Готуючи до друку другу збірку «Скресання», потрібно було вказати номер замовлення. Автор назвав довільне число — 854. Рівно стільки днів Анатолій чекав на прийняття до спілки.

Анатолій Криловець народився в один день із письменником Уласом Самчуком, рівно через 56 років.

20 лютого 2021 року Анатолію Криловцю мало виповнитися б 60 років, а через 5 днів, 25 лютого 2021 року, відзначалося 150 років із дня народження великої Лесі Українки, котру він активно досліджував як вчений.

Поетична творчість

ред.

Анатолій Криловець — автор восьми поетичних книг:

  • «Великдень гряде!» (1991);
  • «Скресання» (1993);
  • «Друга чаша» (1999);
  • «Похмілля» (2004);
  • «Моя вселенська тимчасовість» (2006);
  • «Поезії взаємне почуття» (2012);
  • «Птаху судились крила» (2014);
  • «Квітка щастя» (2014);
  • «Птаху судились крила» (2014) — книга поезій, що стала результатом творчого союзу Анатолія Криловця та Павла Кричевського (вміщено поезії вказаних авторів, в також взаємні переклади віршів).

Рецензії

ред.

Написано ряд рецензій, що стосуються поетичної творчости Анатолія Криловця. А саме:

Присвяти

ред.

Віктор Гусаров присвятив Анатолію Криловцю вірш «Крила Криловця» (https://perspekt.org.ua/news/novyj-resurs9).

Володимир Криловець, син Анатолія Криловця, присвятив вірш батькові (https://www.youtube.com/watch?v=IZVtw82zILA&list=UUbQETovf3QScht1Mr4CWNTw&index=99).

Наукова діяльність

ред.

Збірники наукових праць

ред.
  • «Камінний господар» Лесі Українки та феномен середньовіччя: зб. наук. пр. / за ред. А. Криловеця, Я. Поліщука. Рівне: Перспектива, 1998. 101 с.
  • «Кассандра» Лесі Українки і європейський модерн: зб. наук. пр. / за ред. А. Криловеця, Я. Поліщука. Остріг, 1998. 91 с.

Монографії

ред.
  • Вишенський Іван. Острозька  Академія XVI—XVII ст.: Енциклопедичне видання: монографія. Острог: ТзОВ-фірма «Принт-Хауз», 1997. С. 32-33 , с. 1-2

Книги

ред.
  • Лицедійство: філософська проблематика в українській драмі початку XX століття. Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня». 2009. 140 с.
  • Українська література перших десятиріч XX століття: філософські проблеми. Тернопіль: Навчальна книга «Богдан», 2005. 256 с.
  • Художня філософія Лесі Українки: навч. посіб. Рівне: Діва, 1997. 68 с.

Аналітика

ред.
  1. «Сім струн я торкаю…» (із секретів поетичної творчості Лесі Українки) (http://maysterni.com/publication.php?id=87292). [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.]

Наукове керівництво

ред.

Був науковим керівником таких дисертаційних робіт:

  • Крупка М. А. Емансипаційні тенденції в українській жіночій прозі кінця XIX — початку XX століть: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Київ, 2004. 20 с.
  • Саковець С. П. Міфопоетика поезії Василя Стуса: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Одеса, 2012. 19 с.

Відзнаки

ред.

Лауреат

  • Всеукраїнської літературної премії «Благовіст» за збірку «Моя вселенська тимчасовість»,
  • премії імені Валер'яна Поліщука за книжку «Поезії взаємне почуття»,
  • премії імені Василя Юхимовича за збірку лірики «Квітка щастя».

Вшанування

ред.

У 2019 році було створено щорічну премію для промоції творчості українських письменників в номінаціях: «Любовна лірика» та «Філософська лірика». Пропозиції щодо претендентів на здобуття Премії подають творчими спілками, асоціаціями, літературними об'єднаннями, національно-просвітницькими товариствами, редакціями періодичних видань, а також окремими літераторами.

Премію присуджують щороку 20 лютого до дня народження Криловця Анатолія Олександровича. Переможців нагороджують грошовою премією та дипломом. Присуджують премію лауреатів першого, другого та третього ступенів у кожній із номінацій.

Література

ред.
  • «В катакомбах» Лесі Українки як антифарисейський, а не атеїстичний твір. Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України : зб. наук. праць: мат. III Міжнар. наук.-практ. конф. Статті, доповіді, виступи. Острог, 1998. С. 163—171.
  • «І встане люд, мов хвилі серед моря…»  (Проблема національного визволення в драматичних поемах «Вавілонський полон» і «На руїнах»). Леся Українка і національна ідея : зб. наук. праць / за ред. Я.Поліщука та А.Криловця. Київ, 1996. С. 61-68.
  • «Сім струн я торкаю…» (Із секретів поетичної творчості Лесі Українки). Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах. Київ, 1995. № 7. С. 12-16.
  • «Сім струн я торкаю…». Жива вода. Київ, 1994. № 2 (лютий). С. 6.
  • Версия мировой темы о Дон Жуане у Пушкина и Леси Украинки: тезисы межвузовских чтений. Кировоград, 1989. С. 113—115.
  • Віра — воля — обов'язок (концепція людини і світу в «Кассандрі»). «Кассандра» Лесі Українки і європейський модерн : зб. наук. праць / за ред. А. Криловця та Я. Поліщука. Остріг, 1998. С. 71-82.
  • Волинська природа в композиції драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» (До проблеми художнього часу-простору). Велика Волинь: минуле і сучасне : тези регіон. наук. конф. Рівне, 1991. С. 88-89.
  • Воспитание учащихся на идеях мира в процессе изучения творчества Бориса Олейника. Вопросы воспитания учащихся в духе мира : тезисы докладов межвузовской научно-практической конференции. Ровно, 1989. С. 42-43.
  • Діалектика національного і соціального в трагедії Якова Мамонтова «Коли народ визволяється». Проблеми славістики. Луцьк, 2004. № 1-2. С. 80-85.
  • Діалектика національного і соціального в трагедії Якова Мамонтова «Коли народ визволяється». Науковий блог Національного університету «Острозька академія».
  • Драматична поема в контексті проблемно-філософської драми (на матеріалі творчості Лесі Українки). Наукові записки. Серія «Філологічна». Вип. 5. Острог, 2005. С. 64-73.
  • Драматична поема Лесі Українки «Оргія»: філософія національної честі : Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах.  Київ, 1996. № 7. С. 6-10.
  • Драматична поема Лесі Українки «У пущі»: проблеми митця і мистецтва. Наукові записки. Острог: Видавничий комплекс Острозької Академії, 1999. Т.ІІ. Ч. І. С. 137—139.
  • Драматична поема Лесі Українки як різновид філософського мета жанру. Проблеми сучасного літературознавства : зб. наук. праць. Вип. 4 / за ред. Шляхова Н. М. (відпов. ред.), Сивокінь Г. М., Шпильова О. В. та ін. Одеса: Маяк, 1999. С. 109—113.  
  • Драматичні поеми Лесі Українки «Адвокат Мартіан» та «У пущі»: морально-філософська проблематика. Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство : зб. наук. праць Рівненського державного педагогічного інституту. Вип.VI. Рівне: РДПІ, 1999. С. 33-45.
  • Драматичні поеми Лесі Українки і трагедія М.Костомарова «Переяславська ніч» (До проблеми жанру). Микола Костомаров і проблеми суспільного та культурного розвитку української нації: тези доп. наук.-практ. конф. Рівне, 1992. С. 27-28.
  • Історіософія національного визволення в драматичній поемі Лесі Українки «На руїнах». Українська національна ідея: минуле, сучасне, майбутнє : мат. доп. міжнар. наук. конф. Одеса, 1995. С. 173—174.
  • Кассандра Волинського краю (Леся Українка та езотеризм): матеріали VI-ї Острізької наук.‑краєзн конф. «Остріг на порозі 900-річчя». Остріг, 1995. С. 105—108.
  • Леся Українка і О. Пушкін (До питання інтерпретації світової теми про Дон Жуана). Леся Українка. Особистість. Творчість. Доля : тези доп. та повідомлень на міжвузівській науково-методичній конференції, присвяченій 120-річчю від дня народження Лесі Українки. — Луцьк, 1991. — С.85-86
  • Леся Українка і Т. Шевченко. Т. Г. Шевченко і Поділля : тези доп. наук.-практ. конф. Кам'янець-Подільський, 1989. Ч. 2. С. 33-35.
  • Література і філософія кінця XIX — перших десятиріч XX століття (до проблеми взаємодії). Наукові записки. Серія філологічна. Острог, 2000. С. 102—113.
  • Народна пісня як джерело трагедії І.Карпенка-Карого «Сава Чалий». Творча індивідуальність М. Л. Кропивницького і розвиток української культури : тези республ. наук. конф. Кіровоград, 1990. С. 70-72.
  • П'єси І. Кочерги «Майстри часу»: філософські проблеми. Філологічні студії. Науковий часопис. Луцьк, 2011. № 2. С. 101—111.
  • Патріотичне виховання школярів під час вивчення творчості Лесі Українки. Актуальні питання вивчення у вузі курсу методики викладання мови і літератури в школі : тези доп. і вист. республік. наук.-практ. конф. Ніжин, 1990. С. 89-90.
  • Патріотичне та інтернаціональне виховання студентів у процесі вивчення творчості Т. Шевченка: тези доп. і повідом. наук.-метод. конф. Ровно, 1990. Ч. 1. С. 143.  
  • Поетика збірки В.Стуса «Веселий цвинтар». Використання спадщини повернутих і забутих діячів науки та культури в навчальному процесі педагогічного вузу та школи : тези республік. міжвуз. наук.-практ. конф. Рівне, 1991. С. 162—163.
  • Практикум з виразного читання в естетичному вихованні студентів (підготовка до виконання поезії Леоніда Талалая «З відрами вповні»). Формування і становлення сучасного вчителя : тези доп. і повідом. наук.-метод. конф. Ровно, 1990. Ч. 1. С. 98.
  • Проблема консолідації нації в творчості Лесі Українки. Науковий вісник ВДУ : журнал Волинського держ. університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Луцьк: Вежа, 1999. № 10. С. 3-5.
  • Проблема правди — неправди в драматургії Володимира Винниченка. Наукові записки. Острог: Видавничий комплекс Острозької Академії, 1998. Т. І. Ч.ІІ. С. 139—141.
  • Проблема самореалізації в [драматичній] поемі Лесі Українки «Адвокат Мартіан». Проблеми реалізації духовно-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи : мат. Всеукр.наук.‑практ. конф. Рівне, 1996. С. 125‑127.
  • Проблема самототожності в «Камінному господарі». «Камінний господар» Лесі Українки та феномен середньовіччя : зб. наук. праць / за ред. Я. Поліщука та А. Криловця. Рівне, 1998. С. 84-89.
  • Проблематика і літературний контекст трагедії Я. Мамонтова «Коли народ визволяється». Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні пошуки, комунікативні та педагогічні стратегії : мат. всеукр. наук.-практ. конф. / за ред. Бошицького Ю. Л., та ін. Рівне, 2014. С. 76–78.
  • Символістська драматургія Я.Мамонтова. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. Вип. 20. Кам'янець‑Подільський: Аксіома, 2011. № 1. С. 67-80.
  • Слово, що зрушує світ. [Переднє слово]: Вірний Микола. Портрет поета.  Б.м.: Діва, 1998. С. 3-4.
  • Соціальна та національна проблематика у драмах Я. Мамонтова та   М. Куліша. Вісник Житомирського держ. університету ім. Івана Франка. Житомир: Видавництво Житомирського держ. університету ім. Івана Франка, 2013. Вип. 65. С. 209—213.
  • Страждання різної проби: Українська вдача в драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня». Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. Київ: Педагогічна преса, 2000. № 2. С. 40-46.
  • Традиції Лесі Українки в творчості П. Тичини. Павло Тичина — поет, педагог, громадянин : тези доп. міжвуз. наук.-практ. конф. Умань, 1991. Кн. 1. С.21-22.
  • Українська ментальність у драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня»: мат. міжнар. наук. конф. "Відродження української державності: проблеми історії та культури. Одеса, 1996. Ч. 1. С. 125—127.
  • Українська національна вдача в драматичній поемі Лесі Українки «Бояриня». Науковий вісник ВДУ : журнал Волинського держ. університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Луцьк: Вежа, 1999. № 15. С. 30-34.  
  • Українська проблемно-філософська драма і шляхи оновлення драматургії в перші десятиріччя XX століття. Наукові записки. Острог, 1997. Т. 1. С. 58-62.
  • Філософічність як жанротворча ознака драматичних поем Лесі Українки. Проблеми розвитку психолого-педагогічної науки у науково-технічній творчості молоді : зб. наук. праць студентів, аспірантів, стажистів і викладачів. Переяслав-Хмельницький, 1992. Ч. 1. С. 92.  
  • Філософія любові в драматургії Лесі Українки. Науковий вісник ВДУ : журнал Волинського держ. університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Луцьк: Вежа, 1999. № 10. С. 17-20.
  • Філософія любові у драматичній поемі Лесі Українки «Одержима». Леся Українка і сучасність : тези доп. та повідом. міжнар. наук.-теорет. конф. Одеса, 1993. С. 30-32.
  • Філософія людини і світу в драматичній поемі Лесі Українки «Кассандра» : Мандрівець : Тернопіль, 1996. № 4-5. С. 41-45.
  • Філософія національного визволення в драматичній поемі Лесі Українки «Вавілонський полон». Формування національної свідомості молоді: мат. наук.-практ. конф. Київ, 1996. Ч. 1. С.37-38.
  • Філософія свободи в драматичній поемі Лесі Українки «У пущі». Суспільствознавчі науки та відродження нації: зб. наук. праць. Луцьк, 1997. Кн.1. С. 107—108.
  • Філософська опозиція християнської любові та любові-еросу (Нове прочитання драматичної поеми Лесі Українки «Одержима»). Формування основ християнської моралі в процесі духовного відродження України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Книга друга. Статті, доповіді, виступи. Острог, 1995. С. 68-75.
  • Філософська проблематика в символістській драматургії І. Кочерги. Вісник Житомирського держ. університету ім. Івана Франка. Житомир: Видавництво Житомирського держ. університету ім. Івана Франка, 2014. Вип. 67.  С. 116—119.
  • Філософська проблематика трагікомедії М. Куліша «Народний Малахій». Проблеми славістики. Луцьк, 2009. № 1-2. С. 80-85.
  • Цикл віршів «Сім струн»: таємниці поетичної творчості Лесі Українки. Олена Пчілка і Волинь: Науковий збірник. Мат. наук.-практ. конф. 29-30 червня 1999 р. Луцьк: Надстир'я. С. 83‑88.
  • Шевченківські мотиви у творчості Б.Олійника. Т. Г. Шевченко і загальнолюдські ідеали : тези доп. та повідом. на міжвуз. наук. конф. Одеса, 1989. Ч. 1. С. 78-79.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криловець_Анатолій_Олександрович&oldid=38965100