Відкрити головне меню

Кривонос Павло Олександрович (1956) — український державний діяч, дипломат, генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Державного управління справами.

Кривонос Павло Олександрович
Кривонос Павло Олександрович
Народився 11 березня 1956(1956-03-11) (63 роки)
Прилуки Україна Україна
Громадянство Україна Україна Україна
Місце проживання Київ Україна Україна
Діяльність Дипломат
Alma mater Київський інженерно-будівельний інститут.
Посада Генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Державного управління справами
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Хрест Івана Мазепи


БіографіяРедагувати

  Зовнішні зображення
  Своє життя він присвячує відповідальній дипломатичній діяльності
  Він має вагомий послужний трудовий список
  Його глибоко шанують колеги по роботі та дипломатичні працівники України
  Чергова прес-конференція

Народився 11 березня 1956 року в Прилуках Чернігівщина. Закінчив Прилуцький технікум гідромеліорації та електрифікації сільського господарства та Київський інженерно-будівельний інститут.

Працював у системі житлового господарства, заступником голови виконкому, заступником голови держадміністрації Подільського району міста Києва.

З 1992 — Генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв.

Автор ряду публіцистичних статей з історії України.

Дипломатичні ранги та почесні званняРедагувати

Науково-редакційна діяльністьРедагувати

Є членом редакційних колегій періодичних видань, наукових журналів і збірників:

  • «Україна дипломатична». Науковий щорічник. — 2000—2016.
  • «Пам'ять століть». Історичний науковий та літературний журнал. — 1999—2012.
  • «Історичний календар». Щорічник. — 1995—2013.
  • «Український богослов». Історичний і теологічний щорічник. — 1999, 2003.
  • «Духовні студії». Науковий теологічний щорічник. — 2010, 2012.
  • «Політика і час». Суспільно-політичний журнал. — 2002, 2003.
  • Автор проекту серії видань «Бібліотеки наукового щорічника „Україна дипломатична“ ― 17 видань серії.

Нагороди та почесні відзнакиРедагувати

  • Повний кавалер орденів „За заслуги“: ІІІ ступеня — 1997 рік, ІІ ступеня — 2003 рік, І ступеня — 2006 рік.
  • Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи (25 червня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[1]
  • Подяка Президента України — 2003 рік.
  • Подяка Кабінету Міністрів України — 2001 рік.
  • Відзнака Київського міського голови „Знак Пошани“ — 2001 рік.
  • Подяка Національної академії наук України — 11 березня 2001 року.
  • Золота медаль „Незалежність“ Київської організації Національної спілки журналістів України — 2001 р.
  • Знак „Відмінник освіти України“ Міністерства освіти і науки України — 2005 рік.
  • Грамота МЗС України „Посол української культури“.
  • Почесна Грамота Київського міського голови ― 2006 рік.
  • Почесна Грамота Верховної Ради України — 2006 рік.
  • Нагрудний знак „Почесна відзнака“ МЗС України ІІІ ступеня — 2006 рік, ІІ ступеня — 2007 рік.
  • Почесна грамота Національної академії педагогічних наук України — грудень 2007 року.
  • Почесний знак Петра Могили» Міністерства освіти і науки України — 30 травня 2007 року.
  • Офіційна срібна медаль Понтифікату Святішого Отця Бенедикта XVI ― лютий 2010 року.
  • Грамота Всеукраїнської благодійної організації «Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів» — 10 грудня 2011 року.
  • Орден Дружби Соціалістичної Республіки В'єтнам. Указ Президента СРВ № 787 від 23.05.2011.
  • Почесна грамота Українського інституту національної пам'яті — 27 квітня 2012 року.
  • Золота медаль «Михайло Петрович Драгоманов 1841—1895 рр.» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова — 2012 р.
  • Сертифікат Посла миру ― 18 жовтня 2013 року.
  • Відзнака Посольства Республіки Білорусь «За плідну співпрацю» ― 17 грудня 2015 року.

Релігійно-християнські нагороди:

  • Орден Христа Спасителя ― березень 2001 року;
  • Орден св. Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (лютий 1999 року), ІІ ступеня (2010 р.);
  • Орден св. Архистратига Михаїла — квітень 1999 року;
  • Орден св. Кирила і Мефодія — грудень 2006 року;
  • Орден св. Миколая Чудотворця — березень 2006 року;
  • Міжнародний Орден св. Станіслава — березень 2003 року.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати