Кривий Ріг – моє місто
«Кривий Ріг – моє місто» — гімн міста Кривий Ріг, один з символів міста. Створений композитором Іриною Вікторівною Шевченко на вірші Віктора Федоровича Удовенка.[1]
Історія пісні ред.
Пісня вперше прозвучала 2000-ого року під час святкування 225-річчя Кривого Рогу. Текст був написаний поетом Віктором Федоровичем Удовенком, який тоді був головним сценаристом свята. Музику написала викладачка факультету мистецтв Криворізького державного педагогічного університету Ірина Вікторівна Шевченко. З того часу, цією піснею супроводжують практично всі міські та районні заходи і сесії Криворізької міськради.
На усіх видатних датах міста Кривий Ріг ,виконував гімн Кривого Рогу заслужений артист України та заслужений працівник транспорту України Олександр Скоцеляс.
У Олександра Скоцеляса була можливість пов'язати свою долю з творчою діяльністю, але він віддав перевагу "стабільнішій" роботі, влаштувавшись на "Криворіжсталь" 1969 року. Цього ж року Олександр Скоцеляс прийшов і до Палацу культури металургів, де довгі роки займався вокалом. Зокрема він співав у народній хоровій академічній капелі, що діяла при ПК. Олександр Скоцеляс встиг за своє життя об'їздити з концертами всю Україну, неодноразово бував на пісенних конкурсах у країнах Європи. За свою творчу діяльність він двічі був нагороджений нагрудними знаками "За заслуги перед містом" II і III ступенів. Але найбільше Олександр Скоцеляс дорожив званням "Золотий голос "Криворіжсталі", яке він заслужив своїм пісенним талантом.
Саме Олександр Скоцеляс був виконавцем гімну Кривого Рогу, який полюбився нашим городянам, а також багатьох інших пісень. Його виступи можна було побачити практично на всіх урочистих заходах, які проходили останніми роками в Кривому Розі.
Також Олександр виконував гімн Кривого Рогу із своєю жінкою та красунею Марією Скоцеляс та це був чудовий тандем.
Автор музики Ірина Шевченко померла 2009 року. А у серпні 2021 року при юридичному супроводі нотаріусів було укладено договір між Віктором Удовенком та Криворізькою міськрадою – в особі секретаря Юрія Григоровича Вілкула. Згідно з цим договором, Віктор Удовенко передає своє авторське право на текст пісні «Кривий Ріг – моє місто» Криворізькій міськраді.[2]
Текст ред.
Рідний мій Кривий Ріг - моє місто невтомне,
В світі інших таких не зустрінеш ніде.
На просторих майданах, у шахтах і домнах
Все кипить, все міняється, стрімко росте!
Приспів:
Кривий Ріг - моє місто,
Це тобі моя пісня,
Хай летить вона в небо високе твоє.
Ти - перлина держави,
Її гордість і слава,
Я вклоняюся долі, що ти в мене є!
Не коривсь, Кривий Ріг, ворогам ти ніяким,
Скільки б землю твою не топтали вони.
Переможну весну принесли в сорок п'ятім
Твої віддані дочки і мужні сини!
Приспів:
Де навічно злились Інгулець з Саксаганню,
Полонить ніжно душу святе почуття.
Кривий Ріг, ти моє незрадливе кохання,
Вірю я у щасливе твоє майбуття!
Приспів:
Примітки ред.
- ↑ Криворізький вальс: як створювався гімн Кривого Рогу і хто першим заспівав "Кривий Ріг - моє місто". РУДАНА (укр.). 19 вересня 2021. Процитовано 29 жовтня 2022.
- ↑ Теперь – все честно: песня «Кривий Ріг – моє місто» официально стала гимном Кривого Рога | Общество | Кривой Рог LIFE. krlife.com.ua (рос.). 2 вересня 2021. Процитовано 29 жовтня 2022.