Крива забування Еббінгауза
Крива забування Еббінгауза — графік, розроблений німецьким психологом Германом Еббінгаусом, що показує процес забування людиною інформації протягом часу.
![Графік ефективності розподіленого повторення (на прикладі прогнозованої кривої забування — кривої Еббінгауза)](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA_%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.png/220px-%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA_%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/5/55/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%95%D0%B1%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0.svg/350px-%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%95%D0%B1%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0.svg.png)
Як експеримент і за допомогою самодіагностики (проводив експерименти на собі) Еббінгаус вивчав запам'ятовування безглуздих складів, які складались з двох приголосних і голосної між ними (таких як: «вод», «гіс», «лоч», «зоф»), вивчав 169 переліків (списків) у кожному з яких було по 13 складів,[1] а потім після паузи пробував правильно відтворити серію запам'ятованих складів — тестував себе в інтервалах часу, щоб можна було описати форму кривої забування. Тестування робив через різні проміжки часу — від 21 хвилини до 31 дня. Мало місце забування певної кількості складів. Результати його експерименту показують, що найінтенсивніше забування відбувається відразу після заучування, поступово уповільнюючись.[1] Через дві доби в пам'яті залишається 28 % інформації, яка потім з незначними втратами зберігається протягом 30 діб.[1]
З графіку за кривою видно, що через перші двадцять хвилин у пам'яті залишається до 60 % того, що було заучено. Через годину, тільки 45 %, а після одного дня — тільки 34 % з того, що було заучено. Через шість днів після заучування в пам'яті залишається до 23 %; і лише 15 % того, що було вивчено, міцно зберігається.
Крива забудькуватості має дуже крутий нахил, коли матеріал зберігається нісенітницею.
Матеріал, який у процесі заучування піддається смисловій обробці, менше піддається забуванню, тому динаміка забування осмисленого матеріалу відрізняється від кривої забування Еббінгауса.[1][2]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Психологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. І. Ф. Прокопенка; худож.-оформлювач Ю. Ю. Романіка. — Харків: Фоліо, 2012. — 863 с. ISBN 978-966-03-5950-5.
- ↑ Навчання лексичного аспекту чужеземної мови у вищих навчальних закладах / Юрій Гнаткевич «Просвіта», 1999. — 319 с.