Крекінг-установка у Весселінгу (Shell)
Крекінг-установка у Весселінгу (Shell) — складова частина виробничого майданчика нафтохімічного спрямування, розташованого на заході Німеччини за кілька кілометрів на південь від околиці Кельна.
У 1955 році компанія Union Rheinische Braunkohlen-Kraftstoff, котра раніше здійснювала діяльність у галузі вуглехімії, почала продукування етилену із нафти, для чого здійснила конверсію однієї зі своїх установок гідрогенізації вугілля. Зазначений олефін постачали для полімеризації на розташований поруч майданчик підприємства Rheinische Olefinwerke (ROW, спільне підприємство BASF та Shell).[1][2] Невдовзі останнє саме почало виробляти етилен, проте закупки у Union Kraftstoff не припинились. Крім ROW, споживачами могли бути численні підприємства нафтохімії, доступ до яких з початку 1970-х забезпечується етиленопроводом ARG.
Із зростанням попиту на продукцію нафтохімії нарощували й показники майданчику Union Kraftstoff. Так, в 1964-му він міг продукувати 70 тисяч тонн етилену, а в 1985-му — вже 520 тисяч тонн. Втім, на початку 2010-х з економічних причин піролізну установку 2В потужністю 240 тисяч тонн на рік вивели з експлуатації, після чого роботу продовжувала установка 2А з показником 260 тисяч тонн.[3][4][5][6]
Як сировину для піролізу використовують газойль[4], що забезпечує вихід і більш важких, аніж етилен, ненасичених вуглеводнів. Так, коли ще працювали обидві установки, майданчик міг продукувати 280 тисяч тонн пропілену[7] та 146 тисяч тонн фракції С4.[4]
З 1989 року нафтохімічні активи Union Kraftstoff були передані RWE-DEA[8], яка в свою чергу у 2001-му об'єднала нафтопереробні та нафтохімічні потужності з німецькою «донькою» енергетичного гіганту Shell в межах компанії Shell&DEA Oil.[9] Таким чином, обидва нафтохімічні майданчики у Весселінгу опинились в орбіті Shell, проте вже у 2005-му вона (як і BASF) продала свою частку в Basell (інтегрувала потужності колишнього ROW) американській компанії Lyondell.[10]
Примітки ред.
- ↑ INTERNATIONAL. Chemical & Engineering News Archive. Т. 32, № 47. 22 листопада 1954. с. 4672—4673. doi:10.1021/cen-v032n047.p4672. ISSN 0009-2347. Процитовано 25 грудня 2018.
- ↑ Boon, Marten (19 березня 2018). Multinational Enterprise and Transnational Regions: A Transnational Business History of Energy Transition in the Rhine Region, 1945-1973 (англ.). Routledge. ISBN 9781315455952. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
- ↑ Production of ethylene in Western European countries (a survey) - PDF Free Download. slideheaven.com (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
- ↑ а б в Schulze, Joachim; Homann, Malte (6 грудня 2012). C4-Hydrocarbons and Derivatives: Resources, Production, Marketing (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783642738586. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
- ↑ Shell Wesseling 2A cracker back up, 2B still down. Icis (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
- ↑ Shell Chemicals upgrades steam cracker at Wesseling complex in Germany. Chemical Technology (брит.). 15 березня 2015. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
- ↑ European chemical profile: Propylene. Icis (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
- ↑ Shell and RWE-DEA Form JV For Petroleum Products Business. Icis (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
- ↑ RWE AG - Press release. www.rwe.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
- ↑ BASF and Shell to Sell Their Stakes in Basell to Consortium Led by Access Industries. www.businesswire.com (англ.). 5 травня 2005. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.