Креатинфосфокіназа

Креатинфосфокіна́за (КФК, рідше креатинкіназа) — фермент, що міститься в поперечно-посмугованих м'язах, менше у гладеньких м'язах (матці, шлунково-кишкового тракту) і головному мозку. Також КФК знаходиться в клітинах щитоподібної залози та легень. Креатинфосфокіназа забезпечує енергією клітини (особливо м'язів). У серцевому м'язі — міокарді — міститься особливий вид креатинфосфокінази — креатинфосфокіназа МВ.

Ферментативність ред.

Процес утилізації креатину в креатинфосфат за допомогою кретинфосфокінази

Норма ред.

Норми активності креатинфосфокінази МВ в крові — 0 — 24 Од/л.

У КФК є 3 ізоформи. В нормі вони мають наступне співвідношення:

Креатинкіназа B, або BB (I) — 0 — сліди,
II (MB) — 4-6 %,
Креатинкіназа M, або MM (III) — 94-96 %.

Стать	Вік	Активність креатинкінази, Од/л
Діти	2—5 днів	< 652
	5 днів — 6 місяців	< 295
	6—12 місяців	< 203
	12 міс-3 роки	< 228
	3 роки-6 років	< 149

Жінки	6—12 років	< 154
	12—17 років	< 123
	> 17 років	< 167

Чоловіки	6—12 років	< 247
	12—17 років	< 270
	> 17 років	< 190

Патологія ред.

При пошкодженні міоцитів чи інших клітин спостерігають вихід ферменту з них — відбувається підвищення активності креатинфосфокінази в крові. Тому визначення активності креатинфосфокінази і креатинфосфокінази МВ в крові широко застосовують в ранній діагностиці інфаркту міокарда. Вже через 2—4 години після його початку активність креатинфосфокінази МВ в крові значно підвищується. Цей тест дозволяє із 100 % точністю діагностувати інфаркт міокарда.

Збільшення активності II (MB) ізоформи відбувається протягом першої доби після інфаркту міокарда і 100 % підтверджує цей діагноз, проте вже через 2—3 доби відбувається нормалізація активності цього ферменту, і через 2—3 дні після розвитку інфаркту такий аналіз вже не призначають.

Лабораторна діагностика ред.

Підвищення активності КФК ред.

Підвищення активності КФК в крові відбувається при наступних патологічних станах:

інфаркт міокарда;
міокардит;
міокардіодистрофія;
ревмокардит;
серцева недостатність;
тахікардія;
порушення мозкового кровообігу;
ураження скелетних м'язів — травма, дерматоміозит, міодистрофія, міопатія, міозит, поліміозит;
правець;
великооб'ємні оперативні втручання;
тяжке фізіологічне фізичне навантаження;
гіпотиреоз;
епілепсія;
травми голови;
гостра алкогольна інтоксикація;
алкогольний делірій («біла гарячка»);
внутрішньом'язове введення наркотичних засобів, седативних та антибактеріальних препаратів;
захворювання центральної-нервової системи (шизофренія, біполярний афективний розлад, епілепсія, черепно-мозкові травми);
злоякісні пухлини (рак сечового міхура, молочної залози, кишечника, легені, матки, простати, печінки).

Див. також ред.

Креатин

Джерела ред.

Губський Ю. І. Біологічна хімія. — Київ-Вінниця: Нова Книга, 2007. — 508 с. ISBN 966-7364-41-0
Гонський Я. І., Максимчук Г. П. Біохімія людини. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 736 с. ISBN 966-7364-17-8

Посилання ред.

Креатинкіназа [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]