Краснянські оборонні укріплення
|
|
Статтю «Краснянські оборонні укріплення» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу Культурна спадщина та видатні постаті краю. |
Краснянські оборонні укріплення - залишки оборонних споруд XV-XVII століть, що збереглися на території села Красне Тиврівського району Вінницької області.
Історія ред.
Перші згадки про оборонні укріплення містечка Красне датуються XV століттям. На території поселення знаходився оборонний замок. Але вже в документах 1585 року ця територія «згадується лише, як урочище, і було заново осаджене в XVII столітті.»[1]
Підтвердженням існування укріплених споруд на території Красного слугує карта України 1650 року, створена Гійомом де Бопланом.
У лютому 1651 року у ході визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в Красному відбулася битва козаків Данила Нечая з польським військом Марціна Калиновського. Спочатку козаки знаходилися всередині фортеці: з трьох сторін неприступної, з четвертої огородженої ополонками, зробленими в ставку. Після захоплення Красного поляками місто та замок були спалені.[2]
Французький дипломат Ульріх фон Вердум, який у 1671 році супроводжував короля Яна Собеського, у щоденнику подорожі за 28 серпня 1671р. записав:
"...Місто лежить на двох пагорбах по обох берегах озер. Одна частина через яку ми проїжджали, значна за площею. Раніше з боку суші була захищена земляним валом і ровом, тепер же тут є лише частокіл і якихось сім чи вісім хат. Друга частина, не настільки спустошена, захищена по-козацькому земляним валом і балюстрадами з балок…"[3]
Наприкінці ХІХ століття у межах містечка залишалися залишки зруйнованого поселення. Вони мали чотирикутну форму. Із зовнішніх укріплень збереглися два вали, один довжиною 410 сажнів, шириною 4 сажні, другий – довжиною 900 сажнів.[4]
В 1947 році залишками колишнього оборонного земляного валу зацікавилися вчені. Експедиція Вінницького педагогічного інституту та Академії наук УРСР, провівши розкопки, виявила залишки зброї часів козаччини.[5]
Сьогодні ред.
Після розбудови села залишки валу стали слугувати межами між городами та садибами. З часом почали зрівнюватися з первинним рельєфом місцевості, але і сьогодні можна прослідкувати межі проходження укріплень.
Залишки оборонних споруд можна чітко побачити біля Краснянської ЗОШ І-ІІІ ст.
Примітки ред.
- ↑ Мальченко О. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV – середини XVII століть) / О.Мальченко. – К, 2001. – С.177
- ↑ Дневник Станислава Освецима (в извлечении) 1643-1654 гг. // Киевская Старина, Т.1 – 1882. - С.371-373.(рос.)
- ↑ Ульріх фон Вердум. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672… через Королівство Польське. / Пер.І. І. Сварника / Жовтень. 1983, №10. – с. 90.
- ↑ Сіцінський Ю.Й. Археологічна карта Подільської губернії: факсимільне перевидання / Упорядник і видавець О.Л. Баженов, передмова І.С. Винокур/. - Кам'янець-Подільський: Центр Поділлєзнавства, 2001. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- ↑ ДАВО Ф. Р-4971 Оп.1 Спр. 42 Арк.28-29.
Посилання ред.
- Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), IV, p. 625-626: "Krasne" (pow. jampolski). // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 625. (пол.)