Красильников Іван Миколайович

Іва́н Микола́йович Краси́льников (нар. 22 червня 1922, Алєксєєвка, РРФСР) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант. Учасник німецько-радянської війни. Кавалер ордена Богдана Хмельницького II та III ст., Ордена Червоного Прапора, двох орденів Вітчизняної війни I ст., двох орденів Червоної Зірки, Ордена «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ст. та численних медалей.

Красильников Іван Миколайович
Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження22 червня 1922(1922-06-22) (102 роки)
Алєксєєвка, РРФСР
Військова служба
Роки служби19411983
ПриналежністьСРСР СРСР
Вид ЗС СВ ЗС СРСР
Рід військАртилерійські війська
Танкові війська
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Командування
1975—1983 Очільник Київського міського військомату
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»

Життєпис

ред.

Іван Красильников народився у селі Алєксєєвка Чулимського району Новосибірської області. Батько хлопця потрапив до в'язниці через наклеп, а самого Івана, як сина «ворога народу», не пускали до школи. Лише завдяки зусиллям директора навчального закладу, що провів хлопця до класу, Красильникову вдалося продовжити навчання. Після закінчення школи вступив до Борисоглібського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства.

У жовтні 1941 року був призваний до лав Радянської армії як навідник 76-мм гармати 27-го запасного артилерійського полку. Опанувавши основи артилерійської науки, Красильников був направлений керівництвом на навчання до 2-го Київського артилерійського училища, що через бойові дії на території України розташовувалося у Саратовській області. Пройшовши прискорений курс підготовки, отримав звання «лейтенанта» та був призначений в училищі на посаду командира курсантського взводу. Втім, думками молодий лейтенант постійно був на фронті і зрештою, попри заборони керівництва училища, домігся того, аби його відправили до розташування командувача військ Південного фронту.

Опинившись у січні 1943 року на фронті, Красильников незабаром продовжив службу на посаді командира батареї 122-мм гаубиць у 2-й ударній армії. Однак через деякий час його змову з офіцером, що складав в училищі списки тих, хто відправляється на фронт, було розкрито і Красильникова повернули назад, закидаючи йому звинувачення в дезертирстві та погрожуючи виключенням з партії. На щастя, здоровий глузд взяв гору і начальнику політвідділу вдалося вмовити засідання партбюро у безглуздості звинувачень.

З 2003 по 2007 рік очолював Київську міську Організацію ветеранів України (КМОВУ). 22 жовтня 2004 року указом Президента України Леоніда Кучми Івану Красильникову було присвоєно військове звання «генерал-лейтенанта»[1]. З 2007 року — почесний голова КМОВУ, член президії Координаційної ради ветеранської організації країн СНД.

Відзнаки та нагороди

ред.
СРСР
Україна

Бібліографія

ред.
  • Красильников И. Н. Вехи моей жизни. — Київ : Науковий світ, 2011. — 159 с. — ISBN 978-966-675-654-4. (рос.)

Примітки

ред.
  1. Указ Президента України від 22 жовтня 2004 року № 1305/2004 «Про присвоєння військових і спеціальних звань »
  2. Картка нагороди (рос.) . «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
  3. Картка нагороди (рос.) . «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
  4. Указ Президента України від 27 жовтня 2009 року № 869/2009 «Про відзначення державними нагородами України активістів ветеранського руху»
  5. Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України» »
  6. Постанова Кабінету міністрів України від 5 травня 2014 № 591 року «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України». Процитовано 21 грудня 2014.

Посилання

ред.