Відкрити головне меню

Крайові комісії охорони пам'ятників культури

Крайові комісії охорони пам'ятників культури — державно-громадські міжвідомчі органи охорони пам'яток при крайових інспектурах охорони пам'ятників культури в УСРР в 1920—30-х роки.

Складалися з представників виконавчої влади, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, архівів, музеїв, наукових та краєзнавчих товариств, партійний, комсомольських і профспілкових органів.

Виконували дорадчо-консультативні та координаційні функції з метою забезпечення охорони пам'яток відповідно до затвердженого ВУЦВК та РНК УСРР «Положення про охорону пам'ятників культури і природи» (1926 р.).

Діяли Дніпропетровська1926 р.), Київська1931 р.), Одеська1926 р.), Харківська1931 р.) крайові комісії. Їм підпорядковувалися окружні та місцеві комісії (у різний час працювало від 6 до 12 таких комісій по Україні), місцеві активісти-кореспонденти (зокрема, 116 у 1931 р.).

У середині 1930-х рр. у зв'язку з реорганізацією Наркомосу УСРР та репресіями більшості провідних пам'яткознавців крайові комісії фактично припинили існування.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Законодавство про пам'ятки культури: Збірник нормативних актів. — К., 1970
  • Історичне краєзнавство в Українській РСР. — К., 1989

ДжерелаРедагувати