Кравченко Юрій Вікторович

Ю́рій Ві́кторович Кра́вченко (01964-03-1818 березня 1964 — 02014-07-2121 липня 2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Кравченко Юрій Вікторович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	18 березня 1964(1964-03-18) Полтава
Смерть	21 липня 2014(2014-07-21) (50 років) с. Піски, Ясинуватський район, Донецька область
Поховання	Новомосковський район
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Піски
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Уродженець Полтави. Через якийсь час родина переїхала до міста Підгородне Дніпропетровського району. 1979 року закінчив 8 класів Підгородненсьої ЗОШ № 4, 1983-го — Дніпропетровський механіко-металургійний технікум за спеціальністю технологія коксохімічного виробництва — отримав кваліфікацію «технік-технолог». 1982 року працював машиністом 2 розряду та дробильником вугільної башти вугільнопідготовчого цеху № 2 Авдіївського коксохімічного заводу; 1983 року — машиніст коксовиштовхувача 5 розряду коксового цеху Ждановського коксохімічного заводу. Пройшов строкову службу в лавах РА (1983—1984 — строкова; до 1986 року — поза штатом). Проживав у селі Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область. 1986 року працював токарем в радгоспі «Підгородний»; до 1988 року — розливачем хімпродукції на Дніпропетровському коксохімічному заводі. В 1988—1990 роках — інструктор по спорту радгоспу «Підгородній». В 1990—1992 роках — стрілець відомчої воєнізованої охорони Дніпропетровського метизного виробничого об'єднання. По тому займався підприємницькою діяльністю.

2 квітня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Снайпер 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 21 липня 2014-го під час виконання бойового завдання поблизу с. Піски (Ясинуватський район, Донецька область) — від вогнепальних поранень.

Похований у селі Голубівка 25 липня 2014 року. Залишились — дружина, син (1983 р.н.), донька (1985 р.н.), син (1992 р.н.).

Нагороди та вшанування

• 14 листопада 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• 6 травня 2016 року на фасаді будівлі Підгородненської загальноосвітньої школи № 4 йому відкрито меморіальну дошку.

Джерела

• Указ № 873/2014 [Архівовано 21 травня 2016 у WebCite]
• Юрій Кравченко [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Кравченко Юрій Вікторович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Кравченко Юрій Вікторович^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Український Меморіал [Архівовано 28 червня 2019 у Wayback Machine.]