Відкрити головне меню

Кочкін Михайло Андрійович
Кочкін Михайло Андрійович.jpg
Народився 25 травня (7 червня) 1908
Оричівський район, Кіровська область
Помер 6 листопада 1980(1980-11-06) (72 роки)
Ялта
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність ґрунтознавець
Alma mater Нижньогородська державна сільськогосподарська академія
Сфера інтересів ґрунтознавство
Посада професор
Вчене звання доктор наук
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Орден Жовтневої Революції Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»

Миха́йло Андрі́йович Ко́чкін (* 22 травня (4 червня) 1908(19080604), село Кленове — згодом Оричівський район Кіровської області — † 6 листопада 1980, Ялта) — український ґрунтознавець радянських часів, 1956 — доктор наук, 1961 — професор, 1962 — заслужений діяч науки УРСР. Нагороджений орденом Жовтневої революції, двома орденами «Знак пошани».

ЖиттєписРедагувати

В 1922—1928 роках працював по селах Уралу та Західного Сибіру. Як сількор газети «Вятське село» 1928 року прийнятий на робфак при Вятському сільськогосподарському технікумі. 1930 року поступає у Вятський ветеринарно-зоотехнічний інститут, 1932 року переводиться до Горького.

1934 року закінчив Горьківський сільськогосподарський інститут. В 1934—1937 роках проводить дослідження ґрунтів Верхошижемського району Кіровської області. В 1937—1941 роках працював у Казанському сільськогосподарському інституті — асистентом, згодом доцентом.

Учасник Другої світової війни — з 1941 по 1945 роки: закінчив Центральну школу НКВД, був оперативним працівником штабу армії, згодом — в СМЕРШ корпусу. В березні 1945 контужений, вибув з діючих сил, за війну нагороджений 4 медалями.

В 1945—1948 роках працює у Кримському державному заповіднику ім. В. Куйбишева. Протягом 1948—1956 — у Кримському філіалі АН СРСР, вчений секретар, одночасно в 1950—1951 — в Кримському сільськогосподарському інституті.

У 1956—1958 роках працює в Українському НДІ ґрунтознавства, з 1958 по 1977 — директор Нікітського ботанічного саду в Ялті.

1959 року організовує в саду ґрунтово-кліматичний відділ досліджень.

Проводив дослідження з питань боротьби з водною ерозією ґрунту, генетичного та агрономічного ґрунтознавства, раціонального використання ґрунтів.

Підготував 11 кандидатів та 3 докторів наук.

Деякі з його робітРедагувати

  • 1957 — «Агроґрунтові групи Криму»,
  • 1967 — «Ґрунти, ліси та клімат гірського Криму та шляхи їх раціонального використання», ВАСГНІЛ,
  • 1970 — керівник авторського колективу — «Дослідження по фізіології, біохімії, цитології, ембріології та радіології рослин»
  • 1977 — в редколегії — «Вивчення та запровадження у виробництво нових сортів плодових, декоративних та технічних рослин»

ДжерелаРедагувати