Коцюбинчицький курган

Курган 2 в Коцюбинчиках,VII ст. до н.е., належить до західно-подільської групи пам'яток. Розташований поблизу с.Коцюбинчики Чортківського району Тернопільської області. Дослідження даної пам'ятки значно доповнили та змінили вже існуючі уявлення про поховальний обряд західно-подільської групи пам'яток.

Історія дослідження ред.

Знахідки виявлені у 2008 р. під час археологічних досліджень Кургану 2 в Коцюбинчиках (вудила, ручка від дзеркала, зооморфні навершя) під керівництвом М.Бандрівського. Експозиція музею Львівського музею історії релігії

Про пам'ятку було відомо з наукової літератури ще з ХІХ ст. у якій згадується курганний могильник біля сіл Чорнокінці і Коцюбинчики Чортківського району на Тернопільщині. В 2008 р. експедицією відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України під керівництвом доктора історичних наук Миколи Бандрівського було проведено рятівні дослідження на кургані. Як зазначив М. Бандрівський: "...курган перебуваючи в оренді у місцевого підприємця, щороку інтенсивно розорювався, а сам підприємець з гордістю перераховував скільки машин каменю він вивозить з кургану “..щоб те каміння не заважало орати” ^[1].

Опис кургану та знахідок ред.

Під курганним насипом був виявлений завал кам’яних плит, а під ним на рівні стародавньої поверхні дослідники розчистили кам’яну вимостку підквадратної форми. Дослідження експедиції встановили що вимостка була оточена ровом, а по її краях було встановлено 12 дерев’яних стовпів. В досліджуваному заваленому об'єкті був зафіксований шурф, який може свідчити про повторне проникнення. М.Бандрівський припускає, що таке повторне вторгнення до вже заваленого об’єкту може символізувати акт помсти прийшлого населення, а також – про “погашення” культу предків попереднього місцевого населення.^[1]

На кам'яній кладці були знайдені фрагменти посуду. Поблизу вищезгаданих стовпів була виявлена яма, а в ній скупчено лежали такі речі: залізні псалії з вудилами; бронзові дзвоники з залізними язичками (у вушках язичків є збережені до наших днів залишки шкіряних ремінців); чотири бронзових зооморфних навершя залізних стержнях; руків’я бронзового дзеркала; два довгих і один короткий залізні ножі. На зооморфних навершях прослідковуються реалістичні мордочки, які на думку М.Бандрівського могли належати якійсь "копитній тварині (лані – ?)" або ж "хижаку з високими настовбурченими вухами і ледь наміченим ротом" ^[2].

Археологічні дослідження цієї пам'ятки дали безцінні матеріали, які яскраво доповнили уявлення про життя та обряди тогочасного населення на території Тернопільської області.

Примітки ред.

↑ ^а ^б Бандрівський, Микола (2009). Елементи церемоніальної колісниці VII ст. до нар. Хр. на Тернопільщині. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині: Зб. наук. пр. с. 215—233.
↑ Курганы в Швайковцах и Коцюбинчиках – новый источник для датировки Западноподольской группы раннескифской культуры (по материалам раскопок 2007–2009 гг.) // Российский археологический ежегодник. – СПб, 2013. – № 3. – С. 341–361.

[:0-1] а ^б Бандрівський, Микола (2009). Елементи церемоніальної колісниці VII ст. до нар. Хр. на Тернопільщині. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині: Зб. наук. пр. с. 215—233.

[2] Курганы в Швайковцах и Коцюбинчиках – новый источник для датировки Западноподольской группы раннескифской культуры (по материалам раскопок 2007–2009 гг.) // Российский археологический ежегодник. – СПб, 2013. – № 3. – С. 341–361.

[1]

[2]