Відкрити головне меню

Коцюбинчики

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області.

Коцю́бинчики — село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області. Центр сільради, якій підпорядковане село Зелена

село Коцюбинчики
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Коцюбинчицька сільська рада
Код КОАТУУ 6125585201
Облікова картка Коцюбинчики 
Основні дані
Засноване 1648
Населення 479 (на 1.01.2018)[1]
Територія 4.264 км²
Густота населення 139.54 осіб/км²
Поштовий індекс 48526
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°57′29″ пн. ш. 26°09′33″ сх. д. / 48.95806° пн. ш. 26.15917° сх. д. / 48.95806; 26.15917Координати: 48°57′29″ пн. ш. 26°09′33″ сх. д. / 48.95806° пн. ш. 26.15917° сх. д. / 48.95806; 26.15917
Водойми Збруч
Відстань до
районного центру
42 км
Найближча залізнична станція Скала-Подільська
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 48526, с. Коцюбинчики
Карта
Коцюбинчики. Карта розташування: Україна
Коцюбинчики
Коцюбинчики
Коцюбинчики. Карта розташування: Тернопільська область
Коцюбинчики
Коцюбинчики

Зміст

РозташуванняРедагувати

Розташоване за 42 км від районного центру і 16 км від найближчої залізничної станції Скала-Подільська.

Територія — 4,26 км². Дворів — 237.

ІсторіяРедагувати

Відоме від XVI ст.

Поблизу Коцюбинчиків розкопано поховання доби міді, знайдено бронзові й кам'яні знаряддя праці доби бронзи, прикраси та римські монети III ст., виявлено залишки давньоруського городища.

Під час Національно-визвольної революції 1648—1676 рр. село частково спалили татари. Раніше Коцюбинчики розташовувалися західніше теперішнього місця, в долині безіменної річечки, догори до с. Васильків.

За переказами, коли під час битви під Берестечком кримський хан зрадив гетьмана Богдана Хмельницького й орда поверталася, татари знищили Коцюбинчики. Згодом село відбудували на новому місці, ближче до Збруча. На відзнаку скасування в 1848 році панщини у селі встановлено пам'ятний знак.

У XIX ст. Коцюбинчики належало Потоцьким.

У селі в 1900 р. — 1367 жителів, 1910—1409, 1921—1284, 1931—1331 житель; у 1921 р. — 281, 1931—287 дворів. Діяла 3-класна утраквістична (двомовна) школа.

У вересні 1939 р. в Коцюбинчиках встановлено радянську владу; створено сільську раду (голова Ю. Малик). У березні 1941 р. радянська влада заарештувала членів ОУН М. Величенка, М. Гончара, С. Каритника, І. Маслія, А. Очеретяного, А. Хвилю.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 58 мешканців села:


  • Данило Барановський (нар. 1925),
  • Василь Бардзій (нар. 1925),
  • Василь Богачик (нар. 1924),
  • Володимир Величенко (1899),
  • Василь Венгер (нар. 1910),
  • Іван Венгер (нар. 1919),
  • Федір Галамега (нар. 1905),
  • Василь Глушко (нар. 1912),
  • Михайло Депутат (нар. 1908),
  • Степан Дзінько (нар. 1900),
  • Степан Євчук (нар. 1900),
  • Федір Євчук (нар. 1921),
  • Василь Збриський (нар. 1909),
  • Микола Збриський (нар. 1907).

В УПА воювали:

  • Дмитро Байбура,
  • Василь Богачик,
  • Іван Величенко,
  • Іван Гутик,
  • Іван Депутат,
  • Никифор Зеленецький,
  • Панько Купчинський,
  • Михайло Максимчук,
  • Іван Мельничук,
  • Володимир Новак,
  • Адам Очеретний,
  • Василь Червоняк,
  • Дмитро Чорній

1977 — побудовано триповерхову школу на 320 місць (директор Іван Стефаник).

РелігіяРедагувати

У селі є каплички Ісуса Христа і Матері Божої.

Пам'яткиРедагувати

Між селами Коцюбинчики, Зелена, Сокиринці та Босири створено ботанічний заказник місцевого значення «Коцюбинчики» (3205 га) — місце проживання, відтворення та відновлення численних мисливських видів фауни.

Пам'ятникиРедагувати

 
Пам'ятний знак св. Флоріану

У 1991 р. насипано символічну могилу Борцям за волю України та збереглася козацька могила.

Споруджено:

  • пам'ятники полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967),
  • Т. Шевченку (1990);
  • встановлено
    • «фігури» святого Флоріана (1654),
    • відновлено хрест на честь скасування панщини.

НаселенняРедагувати

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
1367 1409 1284 1331 526 479[1]

Соціальна сфераРедагувати

Відомо, що в Коцюбинчиках були фільварок графа Антонія Козєбродського, дерев'яна церква, костел.

Протягом 1920—1930 років функціонували філії товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Союз Українок» та інших, кооператива.

Навесні 1940 року примусово організовано колгосп (голова правління Іван Кіндзерський), який відновив діяльність у 1948 році.

Нині працюють школа, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, відділення зв'язку, ПАП «Збруч», фермерські господарства «Агрос», «Збручанка», «Родючість», «Сиротинський», «Цебека», ПМП «Хачік».

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

Додаткова літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати