Коханець (роман)

книга

«Коха́нець» (фр. L'amant) — автобіографічний роман французької письменниці Марґеріт Дюрас опублікований в 1984 році паризьким видавництвом Мінюї (фр. Les Éditions de Minuit). Того ж року роман був відзначений Гонкурівською премією. Французьке видання роману розійшлося накладом понад 2 400 000 примірників.

Коханець
фр. L'Amant
Жанр автобіографічний роман
Напрям Новий роман
Автор Марґеріт Дюрас
Мова французька
Опубліковано 1984
Країна  Франція
Видавництво Мінюї (видавництво)
Наступний твір The North China Loverd
Нагороди

Сюжет ред.

Роман «Коханець», події в якому розгортаються у французькому Індокитаї в 1930-х, розкриває інтимність і хитросплетіння таємного роману між неповнолітньою дівчиною з фінансово скрутної французької родини та майже вдвічі старшим заможним чоловіком китайсько-в’єтнамського походження.

У 1929 році 15-річна безіменна дівчина подорожує на поромі через дельту Меконґу, повертаючись із канікул у своєму сімейному домі в місті Садеку до школи-інтернату в Сайґоні. Вона привертає увагу 27-річного сина китайського бізнес-магната, заможного молодого чоловіка та спадкоємця багатства. Він заводить розмову з дівчиною; вона погоджується поїхати назад до міста на його лімузині з водієм.

Змушена обставинами свого виховання, ця дівчина, дочка збанкрутілої вдови з маніакально-депресивним станом, щойно пробуджується до неминучої та надто реальної задачі — самотньо пробитися у світ. Таким чином, вона стає його коханкою, поки він не схиляється перед несхваленням свого батька і не розриває роман.

Колоніалізм у романі ред.

Згідно з дослідником Джеком Їґером (Jack A. Yeager), більшість прочитань роману Дюрас сфокусовані на її повторюваному стилі письма, але нерідко випускають з поля зору колоніальні теми твору[1]. Хоча сама Дюрас пов'язувала себе з В'єтнамом і його культурою (так, дитиною вона була двомовною, розмовляючи французькою та в'єтнамською), водночас єдина персонажка-в'єтнамка — це покоївка матері оповідачки, До. Саме ж місцеве населення не виокремлене і розмите в романі.

Важливо, що стосунки в романі Дюрас про перетин расових кордонів розгортаються на ключовому етапі в’єтнамської історії, коли за націоналістичним повстанням 1930 року слідував період надзвичайного жорстоких репресій — у контексті виклику, який кидають такі стосунки, зміцненню французької колоніальної влади з супутнім підтвердженням ролі, статусу та влади, які визначаються расою.

Владні стосунки в романі досить заплутані: їх неможливо вписати в одну чітку схему влади. Їхня пристрасть розгортається на тлі комплексного перетину панувань і пригноблень: оповідачка має расовий і колоніальний привілей (біла французка у французькій колонії), коли ж китаєць — гендерний (чоловік) і класовий (має статок).

Головна персонажка походить з родини французьких колоніалістів, і хоча її родина дуже бідна, привілеї оповідачки зосереджені в просторі: вона відвідує французький ліцей і пансіон, її матір працює директоркою школи для дівчаток. З другого боку, її коханець — китаєць, водночас заможний, з потягом до європейського («він курить англійську сигарету»), але в той же час чужий для Сайґону — як і «не-білий» для французьких колонізаторів. Їхній взаємний потяг — трансгресивний, хоч і з відмінних причин, а шлюб з самого початку неможливий. Родина дівчинки не приймає китайця: вони їдять їжу, яку він їм купує, але не говорять з ним («Всі обіди проходять абсолютно одноманітно. Брати пожирають страви й ніколи не кажуть йому жодного слова»); батько китайця ж забороняє їхній шлюб. Для оповідачки китаєць — це поєднання екзотичного іншого з доступом до фізичного комфорту і грошей («Я відповідаю, що хочу його разом з грішми, разом з лімузином і грішми, бо я таким його побачила, і як мені знати, що б я робила, якби все було інакше»).

Для китайця ж оповідачка — це можливість вийти за межі свого класу та раси. Те, що привертає його увагу (і багато разів згадується в романі) — її «чоловічий капелюх з пласкими крисами, з гнучкого фетру кольору трояндового дерева» і «знамениті туфельки із золотої парчі на високому підборі». Фетровий капелюх — символ водночас Заходу та маскулінності; золочені туфельки символізують жіночність і потяг до вищого класу. Цей одяг вказує не лише на гендерну, але й на політичну та соціальну амбівалентність оповідачки в очах її коханця, подвоєну тим, що вона — «молода біла дівчина в автобусі для місцевих».

Видання ред.

  • L'Amant, Éditions de Minuit, Paris, 1984, ISBN|2-7073-0695-9

Екранізація ред.

1992 року роман був екранізований французьким режисером Жаном-Жаком Анно.

Український переклад ред.

Роман Марґеріт Дюрас «Коханець» переклав українською Роман Осадчук. Переклад опублікований видавництвом А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, у «Дорослій серії» (2009).

Посилання ред.

  1. Yeager, Jack A. (2001). Winston, Jane Bradley; Ollier, Leakthina Chau-Pech (ред.). Colonialism and Power in Marguerite Duras’s The Lover. Of Vietnam: Identities in Dialogue (англ.). New York: Palgrave Macmillan US. с. 224–235. doi:10.1057/9780230107410_26. ISBN 978-0-230-10741-0.