Коуа чубатий
| Коуа чубатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Coua cristata (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cuculus cristatus Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ко́уа чубатий[2] (Coua cristata) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Ендемік Мадагаскару[3].
Опис ред.
_-_Weltvogelpark_Walsrode_2013-08%E2%80%94130718_0206.jpg)
Довжина птаха становить 30-44 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і шия світло-сірі, спина і короткі, округлі крила зеленувато-сірі або темно-сірі. Хвіст довгий, фіолетово-синій, блискучий, стернові пера мають білі кінчики. Груди світло-рудувато-коричневі, решта нижньої частини тіла біла. На голові помітний сірий чуб. Навколо очей плями голої шкіри, окаймлені чорним пір'ям. Перед очима шкіра фіолетова або синя, за очима світло-блакитна. Дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи мають дещо блідіше забарвлення, чуб на голові у них коротший, кільця навколо очей відсутні. У пташенят при народженні на внутрішній стороні дзьоба є помітні червоно-білі мітки, які, імовірно, допомагають батькам при годуванні.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[4]
- C. c. cristata (Linnaeus, 1766) — північне і східне узбережжя Мадагаскару (від Махадзанги до Фарафанґани[en]);
- C. c. dumonti Delacour, 1931 — захід центрального Мадагаскару (від Махадзанги до Мурундави, між річками Цірібіхіна[en] і Мангокі);
- C. c. pyropyga Grandidier, A, 1867 — південний захід Мадагаскару (від Мурундави до Туліари);
- C. c. maxima Milon, 1950 — південний схід Мадагаскару (район Толанаро).
Деякі дослідники виділяють підвид C. c. pyropyga у окремий вид Coua pyropyga[5].
Поширення і екологія ред.
Чубаті коуа є найбільш поширеними представниками свого роду. Вони живуть в сухих і вологих тропічних лісах, рідколіссях, саванах, сухих чагарникових заростях, пальмових гаях і мангрових заростях[6][7]. Зустрічаються на висоті до 800 м над рівнем моря, на півночі острова місцями на висоті до 1150 м над рівнем моря. Ведуть переважно деревний спосіб життя, зустрічають зграйками по 3-5 птахів. Чубаті коуа є всеїдними птахами, живляться безхребетними, дрібними хребетними, плодами, ягодами, листям, насінням тощо. Вони є моногамними птахами та не практикують гніздовий паразитизм. Сезон розмноження триває з вересня по березень. Гніздо робиться з гілок, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці 2 білих яйця. І самці, і самці насиджують кладку і доглядають за пташенятами. Пташенята покидають гніздо через 2 тижні після вилуплення. За сезон може вилупитися кілька виводків. Тривалість життя чубаих коуа в неволі становить 15 років.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Coua cristata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 12 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Chiatante, Gianpasquale (2021). Spatial distribution of an assemblage of an endemic genus of birds: an example from Madagascar. African Journal of Ecology (англ.). 60: 13—26. doi:10.1111/aje.12917. ISSN 1365-2028. S2CID 239682915.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 липня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Coua pyropyga: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 12 серпня 2022
- ↑ Urano, Eiichiro; Yamagishi, Satoshi; Andrianarimisa, Aristide; Andriatsarafara, Solofo (1994). Different habitat use among three sympatric species of couas Coua cristata, C. coquereli and C. ruficeps in western Madagascar. Ibis (англ.). 136 (4): 485—487. doi:10.1111/j.1474-919X.1994.tb01125.x. ISSN 1474-919X.
- ↑ CHOUTEAU, Philippe (2003). Breeding and territoriality of three ground coua species (Aves, genus Coua, Cuculidae) in the dry forest of western Madagascar. hdl.handle.net. École Normale Supérieure Laboratoire d'Écologie. Процитовано 11 листопада 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |