Котов Олександр Олександрович (військовик)
Олекса́ндр Олекса́ндрович Ко́тов (нар. 23 січня 1983, с. Нова Дача, Павлоградський район, Дніпропетровська область — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.
| Котов Олександр Олександрович | |||
|---|---|---|---|
 Солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
23 січня 1983 Нова Дача, Дніпропетровська область | ||
| Смерть |
14 червня 2014 (31 рік) Луганськ (аеропорт) (загинув у збитому терористами літаку) | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2001—2002, 2014 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 Десантні війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017
|
Життєпис ред.
Олександр Котов народився в селі Нова Дача Павлоградського району Дніпропетровської області. 2000 року закінчив Новодачинську загальноосвітню школу. З травня 2001 по жовтень 2002 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.
2004 року закінчив Дніпропетровський політехнічний коледж за спеціальністю «Прикладна екологія», але за спеціальністю не працював. Після закінчення коледжу влаштувався у ДТЕК ВСП Шахта «Західно-Донбаська», потім на ВСП Шахта «Дніпровська». Прохідник дільниці підготовчих робіт № 4 ШУ «Дніпровське». На цій шахті працював і його батько. З 2012 року навчався в Національному гірничому університеті на заочній формі навчання.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України у березні 2014 року мобілізований на захист Батьківщини як доброволець.
Солдат, стрілець-зенітник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.
Обставини загибелі ред.
13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.
14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.
Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.
|
Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки». | 
|
— Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.[3] | ||
Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.
25 липня 2014 року Олександра поховали на кладовищі рідного села Нова Дача. На шахті «Дніпровська» були приспущені прапори[4].
Залишились батьки, брат, сестра, дружина Котова Тетяна Олександрівна та 10-річний син. 2 листопада 2015 року Тетяні Котової передали квартиру, придбану за рахунок коштів державного бюджету[5].
Нагороди та відзнаки ред.
- Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[6].
- Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Вшанування пам'яті ред.
- 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[7].
- 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[8].
- 14 червня 2015 року в селі Нова Дача Павлоградського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Пушкіна, 7) встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Олександра Котова[9].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // «Українська правда», 14 червня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
- ↑ Павлоград скорбит на YouTube
- ↑ Кожен захисник Батьківщини повинен знати: він не самотній // Павлоградська РДА, 4 листопада 2015. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Дніпропетровську відкрили меморіал військовим, загиблим у збитому під Луганськом літаку // «Радіо Свобода», 13 червня 2015. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ На Дніпропетровщині відкрили пам'ятник воїнам-десантникам, які віддали своє життя за Україну // Сайт Міністерства оборони України, 19 червня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Герої не вмирають! // Павлоградська РДА, 15 червня 2015. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
Джерела ред.
- Котов Олександр Олександрович [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Котов Олександр Олександрович [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- У збитому ІЛ-76 загинули 4 шахтарі ДТЕК [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Павлоград.dp.ua, 15 червня 2014.
- Вічна пам'ять! [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Павлоградська РДА, 16 червня 2014.
- Чи можливо осягнути біль та розпач матері, батька, жінки та дітей, які втратили близьку людину? [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Павлоградська РДА, 14 червня 2016.
- Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.], 14 червня 2017.