Костенко Олексій Володимирович

Костенко Олексій Володимирович (нар. 9 листопада 1965, м.Київ) – український науковець і дослідник, доктор філософії (Ph.D) в галузі права, військовий, державний службовець 5-го рангу, Президент ГО «Асоціація «МЕТАВСЕСВІТ УКРАЇНА» (ASSOCIATION "METAVERSE-UA").

Костенко Олексій Володимирович

Освіта ред.

  • 1990 рік -  Київське вище військове інженерне двічі червонопрапорне училище зв’язку ім. М.І.Калініна за спеціальністю «Радіозв’язок, Радіоінженер». 
  • 2013 рік - Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Інформаційні технології проєктування, Аналітик комп’ютерних систем».  Освітній ступінь: магістр.
  • 2016 – Факультет соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Правознавство, юрист».

Кар'єра ред.

  • 1990–1992 служба на офіцерських посадах у військах урядового зв’язку.
  • 1992-2008 служба на офіцерських та керівних посадах служби безпеки України
  • 2009-2010 - Директор Департаменту інформаційних технологій Державного казначейства України
  • 2013-2015  Начальник Управління функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України
  • 2015 -2016 Н Начальник Оперативно технічного управління  Національного антикорупційного бюро України
  • 2016 -2020 наукова діяльність в Українському науково-дослідному інституті спеціальної  техніки та судових експертиз Служби безпеки України
  • 2020  завідувач наукової лабораторії теорії цифрової трансформації і права наукового центру цифрової трансформації і права Державна наукова установа «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України»
  • 2022 - Президент Громадської організації «Асоціація «МЕТАВСЕСВІТ УКРАЇНА» (ASSOCIATION "METAVERSE-UA")
  • 2023 - Старший дослідник (Associate Professor)
  • 2023 - доцент факультету права Національного авіаційного університету (Associate Professor Faculty of Law National Aviation University)

Наукова діяльність ред.

У 2020 році закінчив аспірантуру Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права за спеціальністю 081 (Право).  Дисертацію захищено 30 вересня 2020 року у разовій спеціалізованій вченій раді ДФ 26.501.001 Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України». Тема дисертаційного дослідження:  «Правове забезпечення транскордонного надання електронних довірчих послуг».

Автор монографії «Електронні довірчі послуги: правовий аспект транскордонного використання» (2020).

Автор більш ніж 75 наукових праць опублікованих в державних і іноземних наукових виданнях та міжнародних науково-практичних конференціях із дослідженнями правового регулювання управління ідентифікаційними даними, аватарами, електронними особистостями, застосуванням пристроїв ІоТ, розвитку сучасних технологій Метавсесвіту (WEB 3.0.), цифровими активами, правами інтелектуальної власності на цифрові нематеріальні активи, створення електронної юрисдикції Метавсесвіту, застосування технологій блокчейну, АІ, AR/VR, ICO, ML.

Один із авторів Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Співавтор «Енциклопедії соціогуманітарної інформології», Том І-Том ІІ.

Автор теорії та моделі електронної юрисдикції Metaverse та Кодексів Metaverse. Електронна юрисдикція, електронне правосуддя один з ключових елементів електронних суспільних відносин в Metaverse. Згідно з запропонованою теорією правове регулювання суспільних відносин в метавсесвіті потребує розробки комплексної електронної юрисдикції на основі новітнього базового законодавства – Grand Charter of Laws Metaverse (GLM). Відповідно до Моделі GLM повинен містити такі ключові частини: Конституція Metaverse (Велика хартія); загальні норми, склад законів Великої хартії; загальне право Metaverse; судоустрій Metaverse; Кодекс Великої електронної судової палати Metaverse; Акт про електронну канцелярію Metaverse; режим транскордонної взаємодії між різними Metaverse та аналоговим світом; звід фундаментальних технічних регламентів Metaverse; акт управління ідентифікаційними даними Metaverse та їх безпеки; Кодекс немайнових електронних активів та інтелектуальної власності; Кримінальний електронний кодекс Metaverse; звід регламентів кіберзахисту Metaverse; Військовий регламент Metaverse тощо. Вперше це опубліковано в статті "GENESIS OF LEGAL REGULATION WEB AND THE MODEL OF THE ELECTRONIC JURISDICTION OF THE METAVERSE". [1] Автор моделі Кримінального Кодексу Метавсесвіту (METAVERSE MODEL CRIMINALCODE)

Сфера наукових інтересів ред.

Формування електронної юрисдикції, впровадження технологій Метавсесвіту (AR, VR,XR, AI, ASI, IDM), криптографія, електронні довірчі послуги, управління ідентифікаційними даними, ідентифікація, біометрична ідентифікація, застосування пристроїв ІоТ, відкритих даних, цифрової децентралізації, цифрових адміністративних послуг, цифрових валют, тощо.

Посилання ред.