Відкрити головне меню

Костел Матері Божої Неустанної Помочі — чинний костел РКЦ у Львові, на вулиці Мазепи, 46.

Костел Матері Божої Неустанної Помочі
Костел Матері Божої Неустанної Помочі у Львові (1).jpg
49°52′21″ пн. ш. 24°02′54″ сх. д. / 49.8727111° пн. ш. 24.0485528° сх. д. / 49.8727111; 24.0485528Координати: 49°52′21″ пн. ш. 24°02′54″ сх. д. / 49.8727111° пн. ш. 24.0485528° сх. д. / 49.8727111; 24.0485528
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЛьвів
Архітектор Олександр Матвіїв
Поч. будівництва 1998
Належність Римо-Католицька Церква в Україні
Адреса вулиця Гетьмана Мазепи, 46
Костел Матері Божої Неустанної Помочі (Львів). Карта розташування: Україна
Костел Матері Божої Неустанної Помочі (Львів)
Костел Матері Божої Неустанної Помочі (Львів) (Україна)

РозташуванняРедагувати

Костел розташований у північній частині Львова на вулиці Мазепи. Складний у плані, зорієнтований на осі північ-південь із головним фасадом із півночі, розташованим паралельно до вулиці.

ІсторіяРедагувати

У 1933 році на цьому місці збудовано попередній невеликий дерев'яний костел Матері Божої Неустанної Помочі. 1992 року при ньому було відновлено римо-католицьку парафію. Рішенням міськвиконкому від 8 жовтня 1993 року передано громаді.[1] 1997 року під час візиту до Легниці Іван-Павло II освятив фундаційну таблицю для нового храму і наступного року розпочато будівництво за новаторським проектом львівського архітектора Олександра Матвіїва. Від часу відновлення парафії парохом є воскресенець о. Анджей Ягелка. У костелі відбуваються меси українською та польською мовами.

АрхітектураРедагувати

Збудований із цегли та залізобетону. У цокольному поверсі знаходиться нижня каплиця та громадський центр, з південного боку храму розташоване захристя. Храм освітлюється через великі вікна: подвійне над хорами, а також два вікна по обидва боки від хорів. Вікна є також в даху та над головним вівтарем. Мінімалістичний вівтар спроектований і подарований храмові познанським архітектором Веронікою Венславською. Фасад увігнутий із двома сильно піднятими догори волютами, що символізують руки Оранти. До головного входу від вулиці провадять широкі сходи. Справа прилягає вузька дзвіниця відкритого типу із трьома дзвонами. Перед входом до костелу встановлено залишки придорожної фігури датованої 1615 роком.

СвітлиниРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Криса Л. Салагай Б. Храми Львова. Фотоальбом. — Львів : Астрон, 2001. — С. 109.

ДжерелаРедагувати