Косовський міф
В іншому мовному розділі є повніша стаття Kosovo Myth(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
В іншому мовному розділі є повніша стаття Srpski mit o Kosovu(хор.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з хорватської.
|
Косовський міф (серб. косовски мит) або ж косовський культ (косовски култ) є одним із ключових сербських державотворчих міфів, які лежать в основі сербської національної ідентичності.[1]
Поява косовського міфу пов'язана з сербською епічною народною піснею, Косовским циклом і покосовським циклом. Косовський міф протягом віків надихав численних митців[2], поетів і мислителів.
Косово в сербській державності, історії і міфології вважається святим місцем, джерелом національного духу і гарантом національного значення[джерело?].
Зміст
ред.Відповідно до косовського міфу, серби у Битві на Косовому полі 1389 року на чолі з Лазарем Хребеляновичем свідомо жертвували своїм земним царством[3] щоб здобути Царство Небесне, котре є основою православного християнства. Соціолог релігії Мірко Джорджевич косовський міф аналізує таким чином:
|
Князь Лазар програв битву, але віками міцно пропагується його одностайний образ: він програв не через те, що не знав як провадити політику чи тому що був військово слабкий, але тому що вибрав Царство небесне.[4] | 
|
Окрім того, деякі критики міфу наголошують, що романтична сербська версія Битви на Косовому полі наголошує лише на героїзмі і мучеництві князя Лазара, стираючи з історичної пам'яті той факт, що проти турецького війська на Косовому полі спільно з сербським билися і албанський та боснійські володарі.[5]
Політичне використання
ред.Косовський міф відіграє важливу роль в сербській політиці від 19 століттяі надалі. Наприкінці 1860-их косовський культ стає центральною темою сербського націоналізму і засобом виправдання сербських претензії до Косова.[6] У Балканських війнах 1912 року, сербські війська захопили Косово і частини Метохії, що сербська політика пояснювала як визволення Косова і помсту Османській імперії за сербську військову поразку з 1389року.[7]
В кінці 1980-тих років, у Сербії сталося відродження косовського міфу, що Сербська православна церква активно заохочувала.[8] 1988 року мощі сербського середньовічного князя Лазара Хребеляновича, який повів сербів у бій проти османського війська на Косовому 1389 року, з великим розголосом носили по всій Сербії та Боснії і Герцеговині.[8] Святий князь Лазар вважається символом сербського мучеництва і автором слів за «Небесну Сербію», закріплених за праведними сербами, які жили та померли за хрест і батьківщину.[8] З нагоди відзначення 600-ї річниці битви на Косовому полі, Слободан Милошевич у промові на Газиместані скористався символічною силою косовського міфу задля згуртування мас навколо своєї політики.[9]
Косовський міф і надалі відіграє важливу роль в сербській політиці і сербсько-албанському конфлікті за територію Косова і Метохії.[10] Так, наприклад, рік, коли відбулась Битва на Косовому полі, взято за назву сербського націоналістичного руху „1389“.
Албанський погляд на Косово
ред.Албанці сприймають Косово як символ «древньої албанської землі», який безпосередньо пов'язує античну іллірійську і сучасну албанську етнічну спільноту на цих територіях, вважають його символом діаспорного націоналізму у вигляді вимоги земель Косова і Метохії, які у XX ст. для тамтешніх албанців стали символом окупованої етнічної території. Для цього з кінця Другої світової війни з боку КПЮ Йосипа Броза систематично працювали над знищенням сербських міфів про Косово і бажання жити в цій області та заохочуванням албанських претензій[джерело?].
Примітки
ред.- ↑ Косовски мит и српски национални идентитет [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.], Приступљено 9. 4. 2013.
- ↑ Лазар Трифуновић, Ликовни израз Косовског предања, Књижевне новине, бр. 385, 27. фебруар, Београд, 1971
- ↑ Слово «царство» тут використовувалося символічно, адже Сербія тоді була Моравська Сербія.
- ↑ Mirko Đorđević, analitičar Srpske pravoslavne crkve, Приступљено 9. 4. 2013.
- ↑ Мирослава Малешевић, Насиље идентитета[недоступне посилання з квітня 2019], Приступљено 9. 4. 2013.
- ↑ Otpor okupaciji i modernizaciji [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.], Приступљено 9. 4. 2013.
- ↑ Ljubinka Trgovčević, The Kosovo Myth in the First World War [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.] “To get revenge for Kosovo” implied to restore the state, free the territories where it once existed, i.e. first Kosovo polje and drive away “non-believers”, i.e. Turks. The example from the Balkan Wars is the slogan “For Kosovo Kumanovo” (victory over Turks in 1912, when Kosovo and Macedonia were annexed to Serbia).
- ↑ а б в Jovan Byford, Sećanje na vladiku Nikolaja Velimirovića u savremenoj srpskoj pravoslavnoj kulturi [Архівовано 21 листопада 2008 у Wayback Machine.], Приступљено 9. 4. 2013.
- ↑ Naši mitovi i nacionalni elitizam[недоступне посилання з квітня 2019], Приступљено 9. 4. 2013.
- ↑ Зашто је косовски мит толико присутан у савременој Србији [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.], Приступљено 9. 4. 2013.
Див. також
ред.Посилання
ред.- Косовски мит и српски национални идентитет [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.] (серб.)
- Зашто је косовски мит толико присутан у савременој Србији [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.] (серб.)
- Ljubinka Trgovčević, The Kosovo Myth in the First World War [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Florian Bieber, The Kosovo myth from 600th anniversary to the present (англ.)
- Alexander Greenawalt, Kosovo Myths: Karadžić, Njegoš and the Transformation of Serb Memory [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Макета Видовданског храма Ивана Мештровића („Блиц“, 6. август 2008) [Архівовано 4 березня 2014 у Wayback Machine.]