Космічна система дистанційного зондування Землі «Алмаз-Т»

Алмаз-Т (Ресурс-Р, індекс ГУКОС : 11Ф668) — космічний комплекс радіолокаційного дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з використанням першої в СРСР орбітальної станції з бортовим локатором з синтезованою апертурою високої розподільчої здатності. Був призначений для проведення комплексних (в різних діапазонах хвиль) зйомок поверхні Землі і Світового океану з метою виконання програм наукового та економічного призначення, міжнародного співробітництва, а також в інтересах Міністерства оборони СРСР.

Основу КС складає автоматичний варіант орбітальної пілотованої станції військової програми «Алмаз» (ОПС), з урахуванням специфіки вирішуваних завдань модифікований по бортовим службовим і забезпечує системам і оснащений відповідним устаткуванням. Комплекс створений «НВО Машинобудування».

19 жовтня 1986 була зроблена спроба запуску першої станції Алмаз-Т, яка виявилася невдалою через відмову системи управління РН «Протон». 25 липня 1987 відбувся вдалий запуск автоматичного варіанта ОПС «Алмаз», який отримав позначення «Космос-1870». Високоякісні радіолокаційні зображення земної поверхні, отримані з супутника, були використані в інтересах оборони та економіки СРСР.

31 березня 1991 модифікований автоматичний варіант ОПС зі значно поліпшеними характеристиками бортової апаратури був виведений на орбіту під назвою «Алмаз-1». Автоматична ОПС «Алмаз-2» з подальшою модифікацією бортової апаратури на орбіту не було виведено через тяжкий стан економіки після розпаду СРСР і зупинки робіт.

Посилання

• Gunter Dirk Krebs. Almaz-T (Resurs-R, 11F668) (англійською) . Gunter's Space Page. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 листопада 2011.
• НВО Машиностроение [Архівовано 1 квітня 2010 у Wayback Machine.]