Відкрити головне меню

Космологічна сингулярність — стан Всесвіту в початковий момент Великого Вибуху, що характеризується нескінченною щільністю й температурою речовини. Космологічна сингулярність є одним із прикладів гравітаційних сингулярностей, що передбачалися загальною теорією відносності й деякими іншими альтернативними теоріями гравітації.

Виникнення цієї сингулярності при продовженні назад у часі будь-якого рішення загальної теорії відносності, що описує динаміку розширення Всесвіту, було чітко доведено в 1967 році Стівеном Гокінгом.[1] Стівен Гокінг про космологічну сингулярність:

« Результати наших спостережень підтверджують припущення про те, що Всесвіт виник в певний момент часу. Однак, сам момент початку творіння, сингулярність, не підкоряюється жодному з відомих законів фізики. »

Наприклад, не можуть бути одночасно нескінченними щільність і температура, оскільки в нескінченній щільності міра хаосу наближається до нуля, що не може поєднуватися з нескінченною температурою. Проблема існування космологічної сингулярності є однією з найбільш серйозних проблем фізичної космології. Справа в тому, що ніякі наші відомості про те, що сталося після Великого Вибуху, не можуть дати нам ніякої інформації про те, що відбувалося до цього.

ПриміткиРедагувати

  1. Hawking S. W., The occurrence of singularities in cosmology, III. Causality and singularities, Proc. Roy. Soc. London, A300, 187–201 (1967).