Коси́нець — лінійка у формі прямокутного трикутника для креслення й перевірки прямих кутів.[1] Це креслярський інструмент у формі прямокутного трикутника для побудови кутів при виконанні креслеників, схем тощо, або у формі скріплених під прямим кутом брусків (кутник) для розмічання і контролю кутів у слюсарній справі та деревообробці.

Косинець
Зображення
З матеріалу деревина, пластмаси і залізо
CMNS: Косинець у Вікісховищі
Косинець з кутами по 45°, 45° і 90°
Косинець-транспортир


Різновиди косинців

ред.

Виготовляють косинці з деревини, пластмаси, рідше з металу. Найпоширеніші трикутні косинці з кутами 30°, 60° і 90° або 45°, 45° і 90°. Одна із сторін косинця зазвичай виконується у вигляді лінійки з нанесеними на ній поділками (мм і см). У столярній чи слюсарній справі консинці мають вигляд букви «Г» і їх ще називають — кутниками. Кутник складається з лінійки (зазвичай, довжиною від 60 мм до 1600 мм[2]) з паралельними сторонами, що зафіксована в дерв'яній, металевій або пластмасовій ручці (основі). Кутники використовують для перевірки прямих кутів чи проведення ліній під прямим кутом.

Символізм косинця

ред.

Косинець відомий з глибокої давнини, використовувався в роботі каменярів і теслярів і разом з циркулем був одним із символів їхньої роботи. Косинець і лінійка є атрибутами апостола Хоми, котрий вважається покровителем будівельників. У художніх уособленнях семи вільних мистецтв косинець використовувався для передачі образу геометрії або арифметики. Використовується як один із символів в масонстві.

Примітки

ред.
  1. Косинець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ГОСТ 3749-77

Джерела

ред.
  • Тимків Б. М. Технології. Деревообробка (профільний рівень): підруч. для учнів 10 класу загальноосвітніх навч. закладів / Б. М. Тимків, Ю. О. Туранов, В. В. Понятишин. — Львів: Світ, 2010. — 288 с. — ISBN 978-966-60-3643-1
  • Макієнко М. І. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Вища школа, 1994.-311 с. — ISBN 5-11-004084-2

Посилання

ред.

Див. також

ред.