Відкрити головне меню

Фома́ (грец. Θωμάς, лат. Thomas), чи Тома[1][2] — один з 12 апостолів Ісуса Христа. Вшановується усіма християнськими церквами. За переказами проповідував Євангеліє в Азії, дійшовши в 52 році до Південної Індії. Загинув мученицькою смертю від рук язичників. Прізвисько — «невіруючий Тома (Фома)», через сумнів у воскресінні Христа при зустрічі з ним після Воскресіння[3][4]. Вважається святим патроном Індії.

Фома/Тома
«Невіра святого Томи» (Мікеланджело да Караваджо, 1602)
Апостол, Євангеліст, Великомученик
Народився I століття,Галілея
Помер 21 грудня 72 року, Ченнаї
Шанується усіма християнами
Праці Євангеліє від Фоми (Неканонічне)
Подвижництво Апостольська Проповідь
Медіафайли на Вікісховищі

Зміст

Ім'яРедагувати

Ім'я апостола походить від арамейського «ta'am» — що значить «близнюк», «той що має пару». Таким чином у Біблії написаній грецькою Фому називали ще Дідімом (грец. δίδυμος), тобто у перекладі українською Близнюком — чи був зовні схожий на Ісуса невідомо. У сирійській традиції його називають іменем Юда Фома, оскільки «Фома» розуміють як прізвище. Таким ім'ям він названий і в Євангелії від Івана (Ів.11:16) — «..Тома, на прізвисько Близнюк…».

ЄвангеліяРедагувати

Фома був обраний Христом одним з дванадцяти апостолів та згаданий у всіх чотирьох Євангеліях. Євангелісти Матвій, Марко і Лука (Мт.10:2-4, Мк.3:14-19, Лк.6:13-16) лише згадують ім'я Фоми серед імен інших апостолів. Іван Богослов на відміну від них, повідомляє нам про участь Фоми в декількох подіях євангельської історії.

Йдемо з Ісусом щоб вмертиРедагувати

Вперше як дійова особа виступає Фома в історії про Воскресіння Лазаря. Євангеліє від Івана у 11 главі (Ів. 11) розповідає про хворобу, смерть та воскресіння Лазаря з Витанії. У той критичний час Ісус Христос йде у Витанію із апостолами щоби воскресити Лазаря і таким чином наближається до Єрусалиму та до небезпеки яку описує Євангеліст Марко (Мк. 10:32). Тоді Фома сказав «Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.»[5], слова що свідчать про його цілковиту приналежність до Христа.

Як нам знати тую путь?Редагувати

 
Худ. Рембрандт, Переконання Святого Томи.

Другий раз Євангеліє від Івана передає запитальні слова Фоми до Ісуса Христа у 14 главі під час Тайної вечері. Ісус Христос говорить своїм учням після оповіщення своєї майбутньої смерті, що Він йде, щоби їм підготувати місце і щоби вони були там де Він є та пояснює їм «Куди ж я йду — ви знаєте путь». Тут Фома і запитує Його: «Господи, — каже до нього Тома, — не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?» (Ів. 14:5). На це відповідає йому Ісус: «Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.»[6]

Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!Редагувати

Згідно з Євангелієм від Івана (Ів. 20:19-29) Фома був відсутній при першому об'явленні Ісуса Христа апостолам по Воскресінні з мертвих. Дізнавшись від них, що Ісус воскрес з мертвих і приходив до них, Фома сказав: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!»[7]. З'явившись апостолам знову, Ісус запропонував Фомі вкласти палець в рани, після чого Фома увірував і вимовив: «Господь мій і Бог мій!» (Ів.20:28).

Характер апостолаРедагувати

За характером своїм він дещо походив на Пилипа. Він любив дива і вважав їх найпереконливішим доводом могутності віри. Але на відміну від Пилипа, Фома відрізнявся схильністю до сумнівів і розсудливого аналізу. В ньому була якась дитячість, простота, щирість і простодушність. Попри всі ці колізії, віра у Фоми була тверда, а вірність Господеві — безмежна.

Дідахе згадує що апостол Фома проповідував у східній Індії. У місті Ченнаї апостол Фома помер мученицькою смертю. Мощі святого апостола Фоми знаходяться у Соборі Святого Фоми міста Ченнаї. Іншу частину їх у 392 році було переправлено до Едеси, звідки знову частину передали до церкви Сіоні у м. Тбілісі та м. Ортони в Італії.

Вшанування Пам'ятіРедагувати

 
Базиліка Святого Фоми у Ченнаї збудована над могилою апостола.

На честь апостола Томи названо острів — Сан-Томе, що є частиною держави Сан-Томе і Принсіпі.

Вважається небесним покровителем журналістів[джерело?].

У мистецтвіРедагувати

У КінематографіРедагувати

КанонізаціяРедагувати

Канонізований ще першими християнами.

ПатронРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Надія Сологуб Фома чи Тома невіруючий?
  2. Фома (Тома) Власні імена людей. «Словопедія»
  3. Святий апостол Тома
  4. Тома, Апостол «Католицький оглядач»
  5. Ів. 11:16. Архів оригіналу за 30 серпень 2012. Процитовано 11 січень 2014. 
  6. Ів. 14:6-7. Архів оригіналу за 30 серпень 2012. Процитовано 11 січень 2014. 
  7. Ів. 20:25. Архів оригіналу за 30 серпень 2012. Процитовано 11 січень 2014. 

ДжерелаРедагувати

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

ПосиланняРедагувати