Відкрити головне меню

Любов Олексіївна Коссак-Баб'юк
Народилася 23 серпня 1922(1922-08-23) (97 років)
м. Коломия, Івано-Франківська область
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність музикознавиця
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Посада Завідувач кафедри
Вчене звання професор
Науковий ступінь кандидат філософських наук

Коссак-Баб'юк Любов Олексіївна (нар. 23 серпня 1922(19220823), м. Коломия, Івано-Франківська область — 2015) — музикознавець, кандидат філософських наук, професор, завідувач кафедри історії музики ЛНМА ім. М.Лисенка (1972—1986 р.), педагог.

ЖиттєписРедагувати

Довоєнний періодРедагувати

Народилася у Коломиї, в сім'ї адвоката Олекси Косака та Олени Курп'як — вчительки, однієї з перших випускниць Вищого Музичного Інституту у Львові (по класу фортепіано).

Дитинство було теплим та веселим. Батьки активно займались вихованням доньок (найстаршої – Люби, Марти та Ліди). Батько прищепив любов до книг та читання, сестри по черзі ходили до татової канцелярії друкувати на машинці. Мама доручала готувати обіди, а вечорами читала казки німецькою мовою, що допомогло надалі краще опанувати мову.

В 6 років Люба починає ходити до школи ім. Кн. Ольги, а після її закінчення, вступила до коломийської гімназії Українського Педагогічного товариства (УПТ) «Рідна школа». Одночасно з 1932 року навчалася у філії Вищого Музичного Інституту ім. М.Лисенка у класі Галини Лагодинської (фортепіано). За спогадами Любові Олексіївни, пані Галя зі своїми учнями вивчала музику починаючи від Баха, класиків, романтиків до сучасних композиторів, зокрема українських — М.Лисенка, С.Людкевича, В.Косенка.

Демонструючи прекрасні результати навчання на щорічних іспитах в 1937-38рр. а на той час Інспектор Вищого Музичного Інституту у Львові професор, композитор С. Людкевич виділив старанну студентку на пописи до Львова. Це була дуже добра практика обміну артистичним і професійним досвідом.

Закінчила школу в червні 1941 року, а вже за кілька днів почалася німецька окупація. 10 лютого 1942 року арештовують її батька і тримають у тюрмі 10 місяців як закладника разом з багатьма інтелігентами та молоддю, а 27 листопада 1942 р. його розстріляли. Мати з трьома доньками починають працювати машиністками-секретарками. На весні 1944 р., після приходу радянської армії, Любов продовжує працювати в Головпостачлісі, а також у музичній школі як викладач загального фортепіано і концертмейстер.

Післявоєнний періодРедагувати

1945 році вступає до Львівської консерваторії на фортепіанний факультет, стає ученицею професора Тараса Шухевича. Після першого курсу розпочинає паралельне навчання на історико-теоретичному факультеті. Серед вчителів були такі видатні спеціалісти як Станіслав Людкевич (гармонія, народна творчість), Роман Сімович (інструментовка), Адам Солтис (аналіз музичних творів), Віра Волкова (історія світової музики).

Після третього курсу Любов Олексіївна розпочинає свою педагогічну діяльність в Музичному училищі (тепер — ім. С.Людкевича). Вела на всіх курсах виконавських відділів музичну літературу — світову, українську, російську. Серед учнів були Михайло Лемішко, Степан Стельмащук, Роман Лисиця та багато інших здібних музикантів.

Після закінчення історико-теоретичного факультету їде вступати до аспірантури в Київ. В ЦК Компартії України готувало з випускників мистецьких вищих шкіл викладачів естетики, таким чином Любов Олексіївна розпочинає вивчати нову спеціальність — естетику, як аспірант філософського факультету Київського університету ім. Т.Шевченка.

Від 1954 року стає педагогом Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка, спочатку як старший викладач, пізніше доцент і професор, викладає естетику та історію музики. Від жовтня 1968 року була деканом фортепіанного факультету, а з жовтня 1971 року завідувала кафедрою історії музики.

В центрі її наукових зацікавлень були проблеми національних особливостей української музики, розвиток музикознавства в Галичині, а також творчість західноукраїнських композиторів і виконавців ХІХ — ХХ ст. — Дениса Січинського, Станіслав Людкевича, Романа Сімовича, Євгена Козака, Дезидерія Задора, Анатоля Кос-Анатольського, Соломії Крушельницької, Марії Байко, Марії Крих, Лідії Шутко, Олега Криштальського, Володимира Ігнатенка та ін. Активно рецензувала музичне життя Львова на сторінках місцевої і київської преси.

Список праць (за роками)Редагувати

  • 1948
  1. Львів — місто вузів. Куди піти вчитися. Консерваторія ім.М.Лисенка. розповідає студентка Любов Косак //Вільна Україна, 1948, 16 червня.
  • 1960
  1. Деякі питання національних особливостей музики // Питання історії і теорії музики. Збірник статей, вип. 2. Львів, 1960. С.3-20.
  2. Адам Мечиславович Солтис // Українська радянська музика. Збірник статей, вип.. 2. Київ, 1962. С. 93-100.
  • 1970
  1. Музика і естетичне виховання // Міжвідомчий науковий збірник «Етика і естетика», вип..2. Київ, 1970. с. 123—126.
  • 1972
  1. Розвиток самодіяльного музичного мистецтва в західних областях України за роки Радянської влади // Українська музика. Збірник статей. Київ, 1972.с. 71-77.
  2. Гармонія розвитку. Художня самодіяльність як засіб естетичного виховання студентської молоді // Вільна Україна, 1972, 22 вересня. (у співавторстві з З.Козачук та В.Лапенко).
  • 1973
  1. Милану співають студенти // Культура і життя, 1973, 22 лютого.
  2. Новий концертний зал // Вільна Україна, 1975, 3 квітня.
  • 1975
  1. Виступають Марія Бойко в Тетяна Лагола // Вільна Україна, 1975, 3 квітня.
  • 1976
  1. Художня самодіяльність як фактор естетичного виховання на прикладі вузів Львова // Естетичне виховання у вищих учбових закладах. Київ, 1976.с. 118—130 (у співавторстві з В.Лапенко і З.Козачук).
  2. Комплексний підхід до виховання творчої молоді // Радянський спосіб життя і завдання підготовки та виховання кадрів для установ культури та мистецтва. Тези доповідей. Рівне, 1976.с. 94-95.
  • 1977
  1. Вітаємо ювілярів. Щедрість пісенної душі. До 70-річчя з дня народження та 50-річчя творчої діяльності засл. діяча мистецтв УРСР композитора Євгена Теодоровича Козака // Культура і життя, 1977, 12 травня.
  2. Творецпесни // Львовская правда, 1977, 26 квітня. (Про Євгена Козака).
  • 1978
  1. І педагогів, і критиків // Культура і життя, 1978, 9 квітня.
  2. Методична розробка до семінарських занять з курсу історії зарубіжної музики для студентів історико-теоретичного факультету (Міністерство культури УРСР, Львівська консерваторія ім. М.Лисенка, кафедра історія музики) (у співавторстві з С.Павлишин). Львів, 1978. 34 с.
  • 1979
  1. Творческий подвиг (к 100-летию Станислава Людкевича) // Львовская правда, 1979, 24 січня.
  2. Музично-педагогічна діяльність С.Людкевича // Творчість С.Людкевича. Збірник статей. Київ, 1979. с. 184—195.
  3. Щоденник мистецтв. Вечір камерної музики // Вільна Україна, 1979, 4 листопада . (Про концерт Лідії Шутко і Марини Крих).
  4. Певецродногокрая. К 70-летию со дня рождения А. И. Кос-Анатольского // Львовская правда, 1979, 1 грудня.
  • 1980
  1. Ставимо питання. Продиктовано часом // Культура і життя, 1980, 21 серпня. (У співавторстві з Л.Яросевич)
  2. По концертних залах. За роялем — Олег Криштальський // Вільна Україна, 1980, 23 лютого.
  3. Ювілей митця (50 років з дня народження О.Криштальського) // Музика, 1980. № 6, с.30.
  • 1981
  1. Жизнь в музыке. Творческие портреты (до 80-річчя Р.Сімовича) //Львовская правда, 1981, 1 березня.
  2. Про рідний край (звітний концерт М.Байко) // Ленінська молодь, 1981, 23 червня.
  3. Музика двох світів // Вільна Україна, 1981, 7 вересня. (Рецензія на книгу С.Павлишин «Зарубежная музыка ХХ века. Пути развития. Тенденции»).
  4. У річищі сучасних течій // Культура і життя, 1981, 13 вересня. (Рецензія на книгу С.Павлишин «Зарубежнаямузыка ХХ века. Путиразвития. Тенденции»).
  5. У розвиток естетичної думки // музика, 1981, № 1. (Рецензія на книгу І.Ляшенка «Естетика ленінізму і питання музичної культури».)
  6. Средства массовой коммуникации и музыкально-естетическое воспитание молодежи. Тезисы докладов респ. научно-теоретич. конф. «Актуальные вопросы деятельности учреждений культуры и искусства в современных условиях». Київ , 1981. с.33-35.
  7. Задачи художественной самодеятельности в условаиях развитого социалистического общества. Тезисы докладов респ. научно-теоретич. конф. преподавателей и аспирантов вузов культуры и искусства в свете решений ХХVІ сьезда КПСС. Харьков, 1981. С.38-39.
  • 1982
  1. Художнє зростання (про оркестр народних інструментів Львівської консерваторії ім. М.Лисенка) // Вільна Україна, 1982, 21 березня.
  2. Вшанування Кирила Стеценка // Музика, 1982, № 4. с.11.
  3. Патриотическое и интернациональное воспитание студентов в курсе марксистско-ленинской эстетики //Тезисыдокладовресп. научно-теоретич.конф.преподавателей и аспирантоввузовкультуры «Актуальныевопросыпатриотического и интернациональноговоспитания». 30.ІІІ-1.ІV 1982. Одеса, 1982.с.33-34.
  4. Майстер хорової пісні. До 75-річчя з дня народження Є. Т. Козака // Вільна Україна, 1982, 25 квітня.
  5. Майстер хорової пісні. До 75-річчя з дня народження Є. Т. Козака // Культура і життя, 1982, 25 квітня.
  6. Різносторонній талант. До 70-років Д. Е. Задора // Культура і життя, 1982, 24 жовтня.
  7. Методична розробка до семінарських занять з курсу марксистсько-ленінської естетики для студентів Львівської консерваторії. Міністерство культури УРСР, Львівська консерваторія ім..М.Лисенка, Львів, 1982. 35с.
  • 1983
  1. На авторських вечорах. Авторський концерт Б.Фільц // Музика, 1983. № 2. с.13-14.
  • 1984
  1. Пам'яті славетної співачки (до 110-ї річниці з дня народження Соломії Крушельницької) // Вільна Україна, 1984, 7 січня.
  2. Дебют студента // Культура і життя, 1984, 1 квітня.
  3. Звучать романси Рахманінова (у виконанні В.Ігнатенка і Л.Дашич) // Вільна Україна, 1984, 15 квітня.
  4. Методична розробка до семінарських занять з курсу історії зарубіжної музики для студентів історико-теоретичного факультету (Міністерство культури УРСР, Львівська консерваторія ім..М.Лисенка, Кафедра історії музики) (у співавторстві з С.Павлишин). 2-е вид. доповн. і перероб. Львів, 1984. 51 с.
  • 1985
  1. Пам'яті Дениса Січинського // Культура і життя, 1985, 24 листопада.
  2. Романси Січинського (у виконанні Марії Байко) // Вільна Україна, 1985, 28 грудня.
  3. Присвячується Д.Січинському. Концерт до ювілею композитора у Львівській філармонії // Музика, 1986, № 1. с. 29.
  • 1987
  1. Людина і її справа. Розповіді про митців (про диригента І.Паїна)// Вільна Україна, 1987, 1 березня.
  2. Грай скрипко, грай (про концерт Л.Шутко) // Вільна Україна, 1987, 25 грудня.
  • 1988
  1. Її поради цінував Станіслав Людкевич (до ювілею М. Л. Білинської) // Жовтень, 1988. № 3. с. 134.
  2. Дует сестер музикантів (сестер І. та Н.Цайтц) // Вільна Україна, 1988, 22 травня.
  • 1989
  1. Співець рідного краю. До 80-річчя з дня народження А.Кос-Анатольського // Вільна Україна, 1989, 2 грудня.
  2. Музикознавство Львова за 50 років // 50 років воз'єднання Західної України з Українською Радянською Республікою у складі Союзу РСР. Тези доповідей респ. наукової конф., Львів, 27-29 вересня 1989. Ч.ІІ.Львів, 1989. с. 393—394.
  3. Музика і захист природи // Моральні та естетичні питання охорони природи. Тези доповідей науково-практ.конф., Львів, жовтень 1989. Львів, 1989. с. 20-22.
  • 1991
  1. Декада української опери // Музика, 1991. № 4.с. 8.
  2. Чи буде українська оперета у Львові? // Вільна Україна, 1991, 13 січня.
  3. Час пробудитись до праці. Роздуми після декади української опери і балету у Львові // За вільну Україну, 1991, 22 травня (у співавторстві з В.Козловим).
  • 1995
  1. Естетичні погляди С.Людкевича // Творчість Станіслава Людкевича. Збірник статей. Львів, 1995.с. 4-23.
  • 1996
  1. Німецькі колонії в Коломиї (Спогади) // Німецькі колонії в Галичині. Історія. Архітектура. Культура. Львів, 1996.с. 154—157 (у співавторстві з Мартою Волошинською-Косак та Іваном Волошинським).
  • 1998
  1. Ще не вмерла . . . Львівська опера . . . Інтерв'ю Ірини Бондаренко // Арт-Поступ,1998, 30 січня.
  2. Велич літургійного співу // Вільний голос (Коломия), 1998, 29 серпня.
  • 1999
  1. З історії музичного життя Коломиї // Музика Галичини. Т. ІІ. Львів, 1999. с. 149—183.
  2. Його добре знали в Коломиї (до 20-річчя смерті С.Людкевича) // Вільний голос (Коломия), 1999, 25 вересня.
  • 2000
  1. Мої роздумування про Стефанію Павлишин // Syntagmation. Збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства професора Стефанії Павлишин. Ред.упорядник Л.Кияновська. Львів, 2000. с.153-159.
  • 2001
  1. Станіслав Людкевич і музична культура Коломиї // Музика Галичини. Т.VІ. Львів, 2001. с.109-114.

ДжерелаРедагувати

  • Любов Коссак-Баб'юк — педагог і музикознавець. До 80-ліття з дня народження / ред.. і упоряд. С.Павлишин, Ю.Ясіновський. Львів: БаК, 2002. — 40с.

ПосиланняРедагувати