Корчів (городище)
Корчів (Корчев) — середньовічне місто, що розташовувалося на території сучасної Керчі (АР Крим) в IX—XIII ст. Городище розташоване від моря до підніжжя гори Мітридат, охоплюючи територію сучасної площі Леніна. Давньоруське городище літописного міста Корчів IX—XIII століття — пам'ятка археології національного значення (охоронний № 010016-Н).[1]
Згадки в письмових джерелах ред.
Візантійський історик Х століття Лев Диякон згадує Тмутороканське князівство в контексті походів київського князя Святослава Ігоровича, використовуючи давню історичну назву цих територій — Боспор Кімерійський.[2] Менш вірогідною дослідники вважають згадку в слов'янській редакції «Житія Стефана Сурозького», візантійського агіографічного твору XV століття:
По смерти же святаго мало лѣтъ миноу, пріиде рать велика роусскаа изъ Новаграда – князь Бравлинъ силенъ зѣло, плѣни отъ Корсоуня и до Корча, съ многою силою пріиде кь Соурожу.[3]
Найвідоміша згадка Корчева — це напис на так званому «Тмутороканському камені», що знайдений 1792 року поблизу Тамані. Ця знахідка дозволила припустити, що Корчев і Тамань були двома найбільшими містами Тмутороканського князівства.
Археологічні дослідження Корчева ред.
На сьогодні найголовнішими доказами присутності Київської Русі на території Керченського півострова є археологічні знахідки. Відомо про свинцеву печатку з ім'ям боярина Ратибора, що з 1079 до 1081 року виконував обов'язки посадника великого князя Всеволода Ярославича. Печатку було знайдено поблизу фортеці Єнікале. Чотири схожі печатки знайдено також у Києві, на Таманському півострові та біля Севастополя.[2]
Відомо про монети Тмутороканського князівства, які чеканилися на зразок візантійських.[4]
Комплексного археологічного дослідження середньовічного Корчева не проводилося.
Від центральної частини колишнього Корчева (неподалік підніжжя гори Мітридат на березі Керченської протоки) збереглася церква Іоанна Предтечі – хрестово-купольний храм. Завдяки археологічним дослідженням В. Д. Блаватського 1934 року поряд із церквою відкрито пізньоантичні будівлі та вулиці, датовані III-IV століттями н.е., переважна більшість останніх зорієнтована в напрямку до храму.
В 1963—1964 роках Керченський історико-археологічний заповідник разом із І. Б. Зеєстом, А. Л. Якобсоном та Т. І. Макаровою проводили розкопки на місці колишньої ринкової площі. За 25-30 метрів від храму Іоанна Предтечі було знято шар землі площиною 400 кв. м. й отримано низку безперервних п'ятиметрових нашарувань різних періодів часу.[5]
Примітки ред.
- ↑ Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 928: ПЕРЕЛІК об'єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
- ↑ а б [[https://web.archive.org/web/20160307231750/http://history.org.ua/?termin=Korchev Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Кислий О. Є. КОРЧЕВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2008. — 568 с.: іл.]
- ↑ https://www.m-hrushevsky.name/uk/History/1895/VyjimkyZZherel/8ZhytijeStefanaSurozkogo.html
- ↑ Бабаев К. В. Монеты Тмутараканского княжества. — М.: «Древлехранилище», 2009. — 96 с.
- ↑ Археологические раскопки в Керчи около церкви Иоанна Предтечи / Т. И. Макарова // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии: Сб. научн. тр. — 1998. — Вып. VI. — С. 344—393.