Відкрити головне меню
Тмутороканський камінь.

Тмуторока́нський ка́міньмармурова прямокутна плита з висіченим на ній руським написом 1068 року. Пам'ятка української мови[1][2][3].

Зміст

Короткий описРедагувати

Знайдений 1792 року на Таманському березі Керченської протоки. Довжина плити 2,25 м, ширина 70 см, товщина 24 см. Вага близько 850 кг. Напис:

« Въ лѣто 6576 індикта 6[4] Глѣбъ кнѧзь мѣрилъ мо<ре> по лєду ѿ Тъмутороканѧ до Кърчєва 10000 и 4000 сѧжє<нъ> »

Текст вперше опублікував 1794 року А. Мусін-Пушкін. Тмутороканська плита є цінною епіграфічною пам'яткою Тмутороканського князівства часів панування князя Гліба Святославича.

Знахідка мала велике наукове значення, адже допомогла визначити місцезнаходження давньоруського міста Тмуторокані, Тмутороканського князівства. Унікальність напису викликала жваву дискусію про його автентичність. Тмутороканський камінь досліджували російські історики А. Оленін, А. Спіцин, Б. Рибаков, А. Монґайт, американський історик B. J. Boek. Непідробленість напису довела А. О. Мединцева в спеціальній праці: Медынцева А. А. Тмутараканский камень (М., 1979). Відомості напису повністю підтверджуються даними літописних давньоруських джерел. У 1068 році у Тмуторокані дійсно князював Гліб Святославич, який згодом був новгородським князем. У Візантії відлік років ішов по індиктах, що подано тут правильно. Відстань від Тмуторокані (сучасна Тамань) до Керчі рівно 23 км, що повністю відповідає відстані у 14 000 махових сажень. Проведена наукова експертиза (палеографії літер, ідентифікації князя, перевірка сучасними методами відстані між поіменованими пунктами) підтверджує давньоруське походження пам'ятки. Науково-природничими методами археометрії камінь не досліджували. На місці знахідки археологи виявили споруди літописного міста — центру Тмутороканського князівства.

З 1857 року Тмутороканський камінь зберігається в Ермітажі (Санкт-Петербург).

ПриміткиРедагувати

  1. В. В. Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова. Енциклопедія. — на сайті «Ізборник».
  2. Напис на Тмутороканському камені 1068 року // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 57. — (Зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст.
  3. Дрібні великокнязівські написи початку XI в. Напис на Тмутараканському каміні 1068 р. князя Гліба Тмутараканського / Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської старо-українщини XI-XVIII в.в. – Київ: вид. "Друкар", 1922. – С. 142.
  4. Тобто 1068 року.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  1. Мусин-Пушкин А. И. Историческое исследование о местоположении Российского Тмутараканского княжения. СПб., 1794. (рос.)
  2. Свиньин П. П. Обозрение путешествия издателя Отечественных записок по России, в 1825 году, относительно археологии // Отечественные записки. Часть XXV. СПб., 1826. (рос.)
  3. Арцыбашев Н. О Тмутаракани // Труды Общества истории и древностей российских. Часть IV. Книга I. М., 1828. (рос.)
  4. Кеппен П. И. Нечто о Тмутараканском камне // Труды и записки Общества истории и древностей Российских, учрежденные при Московском Университете. Часть V. М., 1830. (рос.)
  5. Спасский Г. Исследование Тмутороканского камня с русской надписью // Отечественные записки. Том XXXVI. Раздел II. СПб., 1844. (рос.)
  6. Мирошкин М. Я. Исследование академика Буткова о Тмутаракани и Тмутороканском камне // ИАО. Том II. Выпуск 5-6. СПб., 1863. (рос.)
  7. Прозрителев Г. Н. К истории Тмутараканского камня // Труды XV археологического съезда в Новгороде 1911 г. Том 1. М., 1914. (рос.)
  8. Апостолов Л. Камень с надписью деяний князя Глеба // Труды XV археологического съезда в Новгороде 1911 г. Том 1. М., 1914. (рос.)
  9. Спицын А. А. Тмутараканский камень // Записки отделения русской и славянской археологии Русского археологического общества. Том 11. ПГр., 1915. (рос.)
  10. Веселовский Н. И. К истории открытия Тмутараканского камня // Вестник археологии и истории издаваемый Петроградчским археологическим институтом. Вып. XXII. ПГр., 1917. (рос.)
  11. Бертье-Делагард А. Заметки о Тмутараканском камне // Известия Таврической ученой археологической комиссии. № 55. СПб., 1918. (рос.)
  12. Орлов П. С. Тмутороканский камень — древнейший памятник русской письменности и русских геодезических работ // Доклады Московской сельскохозяйственной академии им. К. А. Тимирязева. Вып. 10. М., 1949. (рос.)
  13. Мазон А. Тъмутороканский блъванъ // Revue des Etudes Slaves. Vol. 39. Paris, 1961. (рос.)
  14. Галицкий В. Тмутараканский камень // Земля и люди, 1968. М., 1967. (рос.)
  15. Лопатина Л. Е. Тмутараканскому камню — 900 лет // Русская речь, № 3. М., 1968. (рос.)
  16. Монгайт А. Л. Надпись на камне. М., 1969. (рос.)
  17. Кузьмин А. Г. Существует ли проблема Тмутараканского камня? // Советская археолгия, № 3. М., 1969. (рос.)
  18. Сапунов Б. В. Ещё раз к вопросу о подлинности Тмутараканского камня // Труды Государственного Эрмитажа. Том XI. Л., 1970. (рос.)
  19. Сапунов Б. В. О Тмутараканском камне 1068 г. // Памятники культуры, новые открытия, 1975. М., 1976. (рос.)
  20. Медынцева А. А. Тмутараканский камень. М., 1979. (рос.)
  21. Попконстантинов К. Рецензия на: Медынцева А. А. Тмутараканский камень. М. 1979 // Советская археология, № 1. М., 1983. (рос.)
  22. Захаров В. А. Заметки о Тмутараканском камне // От Тмутороканя до Тамани IX—XIX вв. Сборник Русского исторического общества, № 4(152). М. 2002. (рос.)
  23. B. J. BOECK, “A Tale of two Stones: Comparing contested epigraphic artifacts from Kensington Minnesota and Kievan Rus'” in Russian History,  32, 3/4, pp. 297-312 http://www.jstor.org/stable/24663265?seq=16#page_scan_tab_contents
  24. Майофис М. Л. Тмутараканский камень в культурном строительстве конца XVIII — начала XIX века