Корсунський Вольф Борухович

Вольф Борухович Корсунський (нар. 16 листопада 1923(19231116) — 17 березня 1950) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).

Вольф Борухович Корсунський
Народження16 листопада 1923(1923-11-16)
Бахмут
Смерть17 березня 1950(1950-03-17) (26 років)
Німеччина
ПохованняБахмут
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військШтурмова авіація
Роки служби19401950
ПартіяКПРС
Звання Капітан авіації
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди

Герой Радянського Союзу

Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»

Життєпис

ред.

Народився 16 листопада 1923 в місті Бахмут. Єврей. Після закінчення 8 класів працював штампувальником на взуттєвій фабриці, а вечорами відвідував аероклуб.

По комсомольській путівці був направлений у Ворошиловградську військову школу пілотів, яку закінчив влітку 1942 року.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1942 року. Заступник командира ескадрильї 103-го полку штурмової авіації. Літав на бомбардувальнику, потім пересів на штурмовик. Брав участь в оборонних, а потім наступальних боях на Кавказі, у звільненні Кубані, Таманського півострова.

На початку листопада 1943 старший лейтенант Вольф Корсунський штурмовими ударами підтримував десант, який висадився в районі Керчі. Брав участь у штурмі Севастополя, у вигнанні нацистів з Білорусі, Польщі, у знищенні противника в Східній Пруссії, на балтійському узбережжі Німеччини та північніше Берліна.

До травня 1945 року здійснив 152 успішних бойових вильоти на штурмовку живої сили та бойової техніки противника, з них 72 — як ведучий.

18 серпня 1945 за героїзм і мужність, проявлені в ході бойових вильотів, заступнику командира ескадрильї старшому лейтенанту В. Б. Корсунському було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У вересні 1945 року брав участь у війні з Японією. Після закінчення війни продовжував служити у Військово-повітряних силах.

17 березня 1950 трагічно загинув в авіаційній катастрофі. Похований у м. Артемівську (нині знову м. Бахмут), біля школи, яка носить ім'я Героя.

Нагороди

ред.

Джерела

ред.
  • Деглин М. В. и др. (сост.) Они сражались за Родину! Донецкие евреи-участники Великой Отечественной войны. — Донецк: Цифровая типография, 2009.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — стор.739