Коронейшн (острів)
Острів Коронейшн (англ. Coronation Island) — найбільший з Південних Оркнейських островів, довжиною 46 км і шириною від 5,6 до 14,8 км. Острів простягається в загальному напрямку схід-захід, вкритий переважно кригою і містить численні затоки, льодовики та вершини, а найвища висота на ньому становить 1265 метрів.[1]
| Коронейшн | |
|---|---|
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 60°37′ пд. ш. 45°35′ зх. д. / 60.617° пд. ш. 45.583° зх. д.Координати: 60°37′ пд. ш. 45°35′ зх. д. / 60.617° пд. ш. 45.583° зх. д. | |
| Континент | Антарктида |
| Акваторія | Море Скоша |
| Група островів | Південні Оркнейські острови |
| Площа | 457 км² |
| Довжина | 46 км |
| Ширина | 13 км |
| Найвища точка | 1265,8 м |
| Країна | |
| Відсутня | |
| Адм. одиниця | Територія Антарктичного договоруd |
| Населення |
0 осіб |
  Коронейшн Коронейшн (Антарктида) | |
 | |
 Коронейшн у Вікісховищі | |
Історія ред.
Острів був відкритий у грудні 1821 року під час спільного круїзу американського мореплавця капітана Натаніеля Палмера, та британського мореплавця капітана Джоржа Пауелла. Пауелл назвав острів в честь коронації Георга IV, який став королем Сполученого Королівства у 1820 році.[1]
Особливо охоронювана територія Антарктики ред.
Площа приблизно 92 км² північного-центру острова Коронейшн була визначена особливо захищеною зоною Антарктики (ASPA 114), в основному для використання як відносно незайманий орієнтир для використання у порівняльних дослідженнях із сильно ураженими місцями. Більша частина земель на ділянці вкрита льодовиковим льодом, з невеликими ділянками безлідної місцевості вздовж узбережжя. Птахи, які розмножуються на острові включають пінгвіна антарктичного та буревісника білого.[2]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Coronation Island. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS). Процитовано 7 лютого 2016.
- ↑ Northern Coronation Island, South Orkney Islands (PDF). Management Plan for Antarctic Specially Protected Area No. 114: Measure 2, Annex. Antarctic Treaty Secretariat. 2003. Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2018. Процитовано 22 вересня 2013.