Корольов Геннадій Олександрович

Корольов Геннадій Олександрович (нар. 1983, м. Баштанка, Миколаївської області, УРСР) — український історик, політолог та есеїст. Доктор історичних наук (2020), старший дослідник (2017)[1]. Дослідник історії федералізму, Центрально-Східної Європи, Української революції 1917—1921 рр. та українсько-польських відносин. Член Українсько-Польської комісії з дослідження взаємин 1917—1921 рр. Фахівець з історії ідей.

Корольов Геннадій Олександрович
Народився 1983(1983)
Баштанка
Alma mater НПУ ім. М. Драгоманова, Ягеллонський університет
Галузь історія, політологія
Заклад Інститут історії України НАН України
Звання старший дослідник
Ступінь Доктор історичних наук
Членство Українсько-Польська комісія дослідження взаємин 1917-1921 рр.; Міжнародне історіографічне товариство (Польща)
Нагороди Нагорода "Przeglądu Wschodniego" (2020)

ОсвітаРедагувати

У 2006 р. закінчив історичний факультет Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (м. Київ), здобув диплом магістра історії та правознаства з відзнакою. У тому ж році вступив до аспірантури Інституту історії України НАН України, де у 2009 р. успішно захистив кандидатську дисертацію під науковим керівництвом д.і.н., професора Пирога Руслана Яковича. У 2013—2014 рр. — навчався на післядипломових студіях в Інституті історії Ягеллонського університету (м. Краків, Польща) під керівництвом доктора габілітованого, професора Яна Яцека Бруського.

Професійна діяльністьРедагувати

Професійну діяльність розпочав у 2006 р. як викладач Київської державної академії водного транспорту ім. П. Коношевича-Сагайдачного. Після захисту в 2009 р. залишився працювати в Інституті історії України НАН України, сьогодні — старший науковий співробітник відділу історії Української революції 1917—1921 рр. В Інституті історії України також виконував обов'язки відповідального редактора фахового наукового збірника «Проблеми вивчення історії Української революції 1917—1921 рр.» У 2015 р. дістав престижну стипендію ім. Кшиштофа Скубішевського і був запрошений працювати як науковий співробітник Центру досліджень Східної Європи Варшавського університету. Одночасно проводив наукові дослідження в Інституті історії Польської академії наук у рамках відділу історії дипломатії та тоталітарних режимів.

Здобував наукові стипендії Німецького історичного інституту в Варшаві (2006 р., 2007 р.). У 2018 р. був запрошений як гостьовий дослідник до Інституту новітніх та сучасних історичних досліджень Австрійської академії наук (Відень, Австрія), де готував докторське дослідження. Сьогодні — асоційований дослідник ERC проекту «Non-Territorial Autonomy as Minority Protection in Europe: An Intellectual and Political History of a Travelling Idea, 1850—2000» (Віденьський університет)[2].

В осінньому семестрі 2018 р. був гостьовим дослідником Українського наукового інституту Гарвардського університету (Кембридж, США)[3]. У 2019 р. працював асоційованим професором Славістично-Євразійського центру, Університету Хоккайдо (Саппоро, Японія). Після повернення до Києва у лютому 2020 р. успішно захистив в Інституті історії України НАН України докторську дисертацію. У грудні 2020 р. заснував та очолив аналітичний та дослідницький центр «Інститут вивчення Центрально-Східної Європи», який має на меті обговорення нових методологічних підходів та представлення рекомендацій для державних органів та інтитуцій.

Наукові праці Г. О. Корольова були опубліковані декількома мовами: українською, польською, російською, англійською, німецьковою. Друкується у престижних наукових виданнях, зокрема «Український історичний журнал», «Ab Imperio», «Nationalities Papers», «Nordost Archiv», «Kwartalnik Hіstoryczny» тощо. Входить до редакційних колегій журналів «Архіви України»[4], «Україна дипломатична»[5]. Заступник головного редактора «Часопису дослідження війн та революцій», який видається Інститутом історії України НАН України.

НагородиРедагувати

У березні 2020 р. отримав академічну Нагороду «Przeglądu Wschodniego» (Варшавський універиситет)[6].

Основні публікаціїРедагувати

Г.О. Корольов є автором близько 100 наукових праць з історії ідей, історії федеративних проектів у Центрально-Східній Європі, Української революції 1917—1921 рр., українсько-польських відносин.

  • Федеративні проекти в Центрально-Східній Європі: від ідеологічної утопії до реальної політики (1815—1921 рр). Київ: К. І. С., 2019. 380 с.
  • In Search of the Lands of Rus’: The Idea of Ukraine in the Imagination of the Little Russian Movement (1917—1919). Nationalities Papers: Vol. 49, Issue 4, doi:10.1017/nps.2020.47
  • Das Projekt einer ukrainisch-weißrussischen Föderation (1918—1920): zwischen einer Utopie und der Realpolitik, Nordost-Archiv, Band XXVII/2018: Krieg und Frieden. Folgen der Russischen Revolution von 1917 im östlichen Europa, Lüneburg 2020, S. 52-66.
  • «Dwie Europy Środkowe» Oskara Haleckiego w «cieniu imperializmów», Kwartalnik Historyczny, 4/2017, s. 677—698.
  • Федеративні проекти у Центрально–Східній Європі (1815—1923 рр.): інтелектуальна позірність та методологічні парадокси історіографії, Харківський історіографічний збірник, вип. 16, 2017, с. 230—255.
  • Українські національні проекти та східноєвропейські «держави-нації» 1917—1923 рр. у новітній історіографії: основи компаративного аналізу, Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917—1921 рр.): Матеріали Міжнародної наукової конференції. Київ, 1–2 червня 2017 р. / Упоряд.: В. Верстюк (відп. ред.) та ін., Київ; Чернігів, 2017, с. 234—248
  • Слов'янська федерація і «Вільна Спілка», або українські дебати про федералізм у «довгому ХІХ ст.», Проблеми всесвітньої історії, № 2, 2017, с. 86-99.
  • Концепція Української революції 1917—1921 рр. у текстах польських істориків: ставлення, традиція та історіографічний канон, Проблеми вивчення історії Української революції 1917—1921 років, вип. 12, 2016, с. 43-60.
  • «Intelektualista antykolonialny» Anton Łuckiewicz i «nacjonalista hybrydowy» Otto Eichelman: komparatystyczne studium utopii federacyjnych, Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej, vol. LII, 2017, s. 55-70.
  • Federalistyczne utopie w Europie Środkowo-Wschodniej (na początku XX wieku): projekty «Stanów Zjednoczonych» wobec małych narodów, in: Roman Baron — Roman Madecki — Jan Malicki, Czeskie badania nad Polska w kontekście Europy Środkowej i Wschodniej, Praha, 2016, s. 379—388.

ПриміткиРедагувати

  1. Корольов Геннадій Олександрович. resource.history.org.ua. Процитовано 2021-02-02. 
  2. Team. ntautonomy.univie.ac.at (en). Процитовано 2021-02-02. 
  3. Gennadii Korolov. huri.harvard.edu (en). Процитовано 2021-02-02. 
  4. Редакційна колегія | Науково-практичний журнал «Архіви України». au.archives.gov.ua. Процитовано 2021-02-02. 
  5. Редакційна колегія – Україна дипломатична (uk). Процитовано 2021-02-02. 
  6. Laureaci XXVII Nagrody Przeglądu Wschodniego | (pl-PL). Процитовано 2021-02-02. 

ПосиланняРедагувати

  1. http://resource.history.org.ua/person/0000624