Королик Володимир Семенович

Королик Володимир Семенович
Korolyk Volodymyr.jpg
Народився 11 грудня 1908(1908-12-11)
Борислав
Помер 27 січня 1987(1987-01-27) (78 років)
Нью-Йорк
Поховання Цвинтар святого Андрія
Діяльність актор і режисер
Відомий завдяки за роботою в низці західноукраїнських театрів
Alma mater Дрогобицька гімназія
Заклад Український народний театр імені Івана Тобілевича, Заграва (театр), Львівський державний драматичний театр імені Лесі Українки, Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької і Ансамбль українських акторів

Володи́мир Семе́нович Коро́лик (нар. 11 грудня 1908(19081211), Борислав — пом. 27 січня 1987, Нью-Йорк) — український театральний актор і режисер.

ЖиттєписРедагувати

Навчався у Дрогобицькій гімназії.

Свій творчий шлях розпочав у трупі Українського театру Й. Стадника у Львові (1927—1929).

1929—1933 — актор Українського народного театру ім. І. Тобілевича у Станіславі.

1933—1938 — працює в театрі «Заграва».

Після злиття двох останніх в Український народний театр ім. І. Котляревського працює тут у 1938—1939 роках.

1939—1941 — актор Українського драматичного театру ім. Лесі Українки.

1941—1944 — працює у Львівському театрі опери та балету.

З 1944 — в еміграції: «Ансамбль українських акторів» В. Блавацького в Німеччині (1945—1947, Аугсбург; 1947—1949, Регенсбург), «Український театр малих форм» ім. В. Блавацького (Аделаїда, Австралія). В Аделаїді як режисер 1957 року поставив виставу «Земля» за Василем Стефаником.

Згодом переїхав до США, де працював у «Театрі у п'ятницю» (Філадельфія, 1963—1974), «Новому театрі» (Нью-Йорк).

Член Об'єднання митців української сцени (1946).

Помер 1987 року в Нью-Йорку. Похований на цвинтарі святого Андрія у м. Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США.

РоліРедагувати

  • Поет («Голод» Б. Бойчука)
  • Дід Струг, Потап, Старий татарин («Зимовий вечір», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка» М. Старицького)
  • Злодій, Василь, Михайло («Земля» за В. Стефаником)
  • Войнаровський («Мотря» за Б. Лепким)
  • Мокій, Сусід, Божевільний («Мина Мазайло», «Народний Малахій» М. Куліша)
  • Слідчий Корнєв («Тріумф прокурора Дальського» К. Гупала)
  • Майор Харін-Героєв («Ордер» Ю. Косача)
  • Свирид, Іван («Домаха» Л. Коваленко)
  • Земляника («Ревізор» М. Гоголя)
  • Розенкранц («Гамлет» В. Шекспіра)
  • Овідій («Камо грядеши?» за Г. Сенкевичем)
  • Рімер («Мужчина з минулим» Ф. Арнольда, Е. Баха)

ПосиланняРедагувати