Королець західний
| Королець західний | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Eopsaltria griseogularis Gould, 1838[2] | ||||||||||||||||||||||||||
 Ареал західного корольця: Жовтим-підвид E. g. griseogularis Світло-зеленим-гібридна зона Зеленим-підвид E. g. rosinae | ||||||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Королець західний[3] (Eopsaltria griseogularis) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік Австралії.[4]
Опис
ред.Довжина птаха становить від 13,5 до 15,5 см, розмах крил 24-27,5, вага близько 20 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Голова, шия і верхня частина тіла сірого кольору. Горло біле, груди сірі. Від очей до дзьоба ідуть чорні смуги, над очима світло-сірі "брови". Живіт яскраво-жовтий. Гузка і покривні пера хвоста жовті у номінативного підвида; оливково-зелені у підвида E. g. rosinae. Також птахи цього підвида мають довші крила і хвіст і коротші дзьоб і лапи.
У молодих птахів голова, шия і верхня частина тіла темно-коричневі з кремовими смужками, горло сіро-біле, груди кремово-коричневі, живіт білий або кремовий з коричневим відтінком.
Поширення і екологія
ред.Західний королець є ендеміком Західної і Південної Австралії. Він мешкає в евкаліптових і акацієвих лісах, а в посушливих районах- в чагарниках.
Таксономія
ред.Виділяють два підвиди захдного корольця. Номінативний підвид E. g. griseogularis мешкає на південно-західному узбережжі штату Західна Австралія, від Ланцеліна на заході до затоки Кінг-Джордж-Саунд на сході. Підвид E. g. rosinae мешкає на більшій території, від Джуріен-Бей на заході до півострова Ейр на сході. Між ареалами двох підвидів є велика зона гібридизації.[5]
Деякі дослідники вважають, що необхідно розділити вид Eopsaltria griseogularis, який вони вважають надвидом, або видовим комплексом і виділити кожний підвид в окремий вид.[5] Генетичні дослідження підтверджують значну різницю між E. g. griseogularis і E. g. rosinae[6][7], однак більшість систематиків досі вважає західного корольця одним видом.[8]
Розмноження
ред.Сезон розмноження триває з липня по січень. За сезон може вилупитися до двох виводків. В кладці 2-3 яйця, інкубація триває близько 15 днів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Eopsaltria griseogularis. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ Gould, John. (1865). Handbook to the Birds of Australia. Т. 1. London: Published by the author. с. 294—295. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Boles, W. (2019). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D. A.; de Juana, E. (ред.). Western Yellow Robin (Eopsaltria griseogularis). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 22 June 2019.
- ↑ а б Schodde, Richard; Mason, Ian J. (1999). The Directory of Australian Birds: Passerines. A Taxonomic and Zoogeographic Atlas of the Biodiversity of Birds in Australia and its Territories. Collingwood, Victoria: CSIRO Publishing. с. 365. ISBN 978-0-643-06456-0.
- ↑ Loynes, Kate; Joseph, Leo; Keogh, J. Scott (2009). Multi-locus phylogeny clarifies the systematics of the Australo-Papuan robins (Family Petroicidae, Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 53 (1): 212—219. doi:10.1016/j.ympev.2009.05.012. PMID 19463962.
- ↑ Christidis, L.; Irestedt, M.; Rowe, D.; Boles, W. E.; Norman, J. A. (2011). Mitochondrial and nuclear DNA phylogenies reveal a complex evolutionary history in the Australasian robins (Passeriformes: Petroicidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 61 (3): 726—738. doi:10.1016/j.ympev.2011.08.014. PMID 21867765.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 16 June 2019.