Коробчинська загальноосвітня школа

Коро́бчинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — навчальний заклад середньої загальної освіти у селі Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області.

Коробчинська загальноосвітня школа
Тип	загальноосвітня
геокоординати не задано:
Засновано	1866 року
Директор	Задриборода Галина Анатоліївна
Адреса	26014, Кіровоградська область, Новомиргородський район, село Коробчине, вул. Шкільна, 3
Сайт	schoolkorobchine.klasna.com

школа сьогодні

Історія

Перша школа, церковно- приходська, в селі Коробчине була відкрита в 1862 році при Успенській церкві. В школі навчалося 20 хлопчиків та 10 дівчат. Учителем був священник Антоній Костецький.

Друга школа відкрита в 1866 року в приміщенні військового гарнізону, яке орендував ескадрон Лубенського гусарського полку, за наказом полковника Олексія Сергійовича Амбразанцева-Нечаєва (дворянин, військовий у третьому поколінні, звільнився зі служби 1881 року в званні генерал-лейтенанта, помер у Санкт-Петербурзі 1897 року). Це була напіввійськова школа, розрахована на 20 учнів. Завідував нею офіцер, який протягом осені-зими навчав учнів, а навесні приймав екзамени. Школярі навчались писати, читати, виконувати нескладні арифметичні вправи. Один день на тиждень вивчали Закон Божий із полковим священником. Школа знаходилась у приміщенні казарми на території сьогоднішнього шкільного подвір'я. Проіснувала до 1875 року, допоки Лубенський полк передислокувався до Бессарабії.

У звіті центрального статистичного комітету за 1880—1885 роки є відомості про те, що в селі діяла однокласна парафіяльна школа. Назва школи вказує на те, що вона діяла при церкві і знаходились у приміщенні, яке належало церкві або священнику. Але, враховуючи велику кількість учнів, можна вважати, що школа могла бути в незадіяних приміщеннях військового гарнізону. Всі предмети— Закон Божий, читання, спів, арифметика— викладалися російською мовою. 1895 року в школі навчалось 45 учнів (40 хлопців та 5 дівчат). 1907 року земські збори села Коробчине прийняли рішення про відкриття ще однієї школи - земської однокласної. В 1908 році одне із приміщень військового гарнізону було перебудоване в навчальний корпус. Коробчинська земська однокласна школа відкрилась у жовтні 1909 року. Приміщення мало шість класних кімнат, кабінет завідувача, учительську та кімнати для зберігання наочних посібників і приладів, підсобне приміщення і широкий коридор.

Стіни були із червоної цегли на високому кам'яному фундаменті. Цегла випалювалась в гарнізонній печі з місцевої глини. Підлога в класах та коридорі була мозаїчною, з керамічної плитки, покрівля — з металевих листів. Величезні вікна забезпечували природне освітлення. Опалювалася школа грубками, одна на дві класні кімнати. Будівля була спроектована з перспективою збільшення чисельності учнів до 200. Протягом десятиріч це була найкраща споруда в селі і одна з найбільших шкіл у районі. Можливо вона б прослужила б за своїм призначенням багато років, якби своєчасно був замінений металевий дах.

Першою завідувачкою Коробчинської земської однокласної школи стала Ганна Наумівна Захаревич (Жосан).

З відкриттям земської школи кількість охочих навчатися в селі значно зросла — дві сільські школи не змогли вмістити всіх. У 1914 році, згідно зі статистичними даними працювало уже три школи: дві земських і парафіяльна з кількістю учнів, відповідно:78,137 і 114.

Революційні події і Громадянська війна завадили навчальному процесу. Регулярні заняття в школі почались із 1920 року, після закріплення влади більшовиків. 16 травня 1920 року в Коробчине був створений Коробчинський волосний відділ народної освіти, який підпорядковувався Коробчинському волосному виконавчому комітету Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. Волосному відділу народної освіти були підпорядковані 1-а Коробчинська народна школа, 2-а Коробчинська народна школа, Коробчинське вище початкове училище, Бирзуловська та Валуївська народні школи. Після адміністративної реформи 1922 року Коробчинська волость була ліквідована, її територія увійшла в склад Новомиргородської волості. Коробчинське вище початкове училище ліквідували, а школи об'єднали в одну. Вона називалася Коробчинська єдина трудова школа Миколаївської губернії.

Із 1923 року почали працювати курси лікнепу для дорослих, і школа працювала в дві зміни: перша- для дітей, друга- для дорослих. Першим директором єдиної школи був Олександр Іванович Дануца.
В 1934 році рішенням з'їзду ВКП(б) було проголошено про перехід в сільській місцевості на обов'язкову семирічну освіту до 1937 року. Рішення з'їзду виконано. Директором семирічної школи став Шаригін Дмитро Іванович.
У 1937 році школа стала десятирічною. Із 1940 року навчання в старших класах було платним і становило 150 карбованців за рік. Постановою уряду 1955 року плата за навчання була скасована.
В 1941 році, в часи німецької окупації, навчання в початкових класах школи проводилося завдяки клопотанням директора М.Г.Сосновської. Але в грудні 1942 року, після поразки німецької армії під Москвою, навчання в школі заборонили.

1 жовтня 1944 року, після звільнення села від окупації, школярі знову сіли за парти. Здебільшого босі, в латаній одежині, без книжок і зошитів. Перші роки школа працювала як семирічна.
Аби дати освіту дітям війни, держава зобов'залася в школах, які були на окупаційній території, відкрити вечірні відділення. Вперше в селі вечірню форму запровадили в 1948 році. Кожний місцевий житель віком до 30 років повинен був мати неповну середню освіту. Вечірня школа проіснувала 17 років. У п'ятдесятих роках в школі було близько 500 учнів. Приміщень не вистачало, тому навчання проводилось у дві зміни. Друга зміна- для учнів старших класів.
В 1960 році був побудований новий шкільний корпус на 5 класних кімнат, для учнів початкових класів. З1964 року випускники, крім атестата зрілості, одержували посвідчення тракториста та водія. Для цього термін навчання в середній школі збільшився до 11 років.

Динаміка учнів школи

Рік	1862	1866	1896	1908	1909	1914	1927	1950	1961	1970	2018
Кількість	30	50	45	135	221	329	306	617	496	428	106

Директори

• Захаревич Ганна Наумівна 1909—1920
• Грушевський Олександр Іванович 1920—1922
• Захаревич Ганна Наумівна 1922—1928
• Дануца Олександр Іванович 1923—1929
• Шаригін Дмитро Іванович 1937—1939
• Сосновська Марія Гілярівна 1939—1941
• Рибалко 1944—1948
• Дудченко Петро Юхимович 1949—1953
• Рябоконь Іван Борисович 1954—1955
• Кушніров Іван Миколайович 1955—1963
• Мурашко Михайло Васильович 1963—1966
• Кравченко Юрій Гнатович 1966—1975
• Плахотник Володимир Андріянович 1975—1976
• Сакара Алла Миколаївна 1976—1979
• Плахотник Володимир Андріянович 1979—1986
• Кравченко Юрій Гнатович 1986—1990
• Плахотник Володимир Андріянович 1990-1999
• Стоянов Станіслав Володимирович 1999—2009
• Чижма Надія Леонідівна 2010—2012
• Самарський Леонід Анатолійович 2012—2013
• Петух Наталія Олександрівна 2013—2016

Структура

Відомі випускники

Гніденко Іван Гаврилович - український військовий діяч, генерал-майор.

Гудзенко Наталія Василівна - кандидат хімічних наук, доцент Київського медичного університету.

Кальніцький Борис Дмитрович - доктор біологічних наук, професор, академік РАН.

Карапиш Григорій Миколаєвич - льотчик-інструктор, відмінник авіації ТСО України.

Кожухар Микола Дмитрович - заслужений працівник транспорту України.

Кравченко Олександр Юрійович - кандидат технічних наук, доцент Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.

Плахута Ігор Вікторович - український військовий діяч, генерал-майор.

Макієнко Ольга Юріївна - заслужений лікар України.

Правиленко Григорій Тимофійович - член Спілки письменників Росії.

Ткаченко Наталія Андріївна - доктор технічних наук, професор Одеської державної академії харчових технологій.

Тофтул Михайло Григорович - кандидат філосовських наук, професор.

Чигиринський Анатолій Васильович - доктор історичних наук, професор

Янченко Петро Іванович - Герой Соціалістичної Праці.

.

Посилання

1. Жесан А.П., Москаленко Р.В. Коробчине. Кропивницький: Центральноукраїнське в-во. ISNB 978-966-130-146-6