Корнилівська волость
Корнилівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Корнилівка.
Корнилівська волость | ||||
Центр | Корнилівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 17 107 (1886) | |||
Населення | 11 111 осіб (1886) | |||
Густота | 59.4 осіб / км² | |||
Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 10 сільських громад. Населення — 11111 осіб (5410 чоловічої статі та 5701 — жіночої), 1488 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 8278 | 5570 |
Приватної власності | 8410 | 3338 |
Іншої власності | 419 | 248 |
Загалом | 17107 | 9156 |
Основні поселення волості:
- Корнилівка — колишнє власницьке село, 1169 осіб, 162 двори, православна церква, школа, постоялий будинок. За 4 версти — Корсунський Свято-Онуфріївський монастир з 2 православними церквами та цегельним заводом.
- Бровахи — колишнє власницьке село, 1196 осіб, 194 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Бровахівська Буда — колишнє власницьке село, 396 осіб, 68 дворів, школа, постоялий будинок.
- Гарбузин — колишнє власницьке село при річці Рось, 985 осіб, 143 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Гноєнки — колишнє власницьке село при струмкові, 547 осіб, 83 двори, школа, постоялий будинок.
- Кичинці — колишнє власницьке село, 1011 осіб, 149 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Набутів — колишнє власницьке село при річці Рось, 537 осіб, 79 дворів, лікарня, постоялий будинок, бурякоцукровий завод.
- Нетеребка — колишнє власницьке село при річці Рось, 1027 осіб, 147 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
- Сахнівка — колишнє власницьке село при річці Рось, 2022 осіб, 299 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки.
- Сотники — колишнє власницьке село при струмкові Кам'янка, 1425 осіб, 164 двори, православна церква, школа, лавка.
Старшинами волості були:
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |