Нетере́бка — село в УкраїніЧеркаському районі Черкаської області, підпорядковане Набутівській сільській громаді. Село розташоване в долині річки Рось, що впадає у Дніпро, за 18 км від районного центу та за 13 км від залізничної станції Корсунь.

село Нетеребка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Набутівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080310090052095
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка до 1741
Населення 1254
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19422
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°28′32″ пн. ш. 31°26′53″ сх. д. / 49.47556° пн. ш. 31.44806° сх. д. / 49.47556; 31.44806Координати: 49°28′32″ пн. ш. 31°26′53″ сх. д. / 49.47556° пн. ш. 31.44806° сх. д. / 49.47556; 31.44806
Середня висота
над рівнем моря
89 м
Місцева влада
Адреса ради с. Набутів
Карта
Нетеребка. Карта розташування: Україна
Нетеребка
Нетеребка
Нетеребка. Карта розташування: Черкаська область
Нетеребка
Нетеребка
Мапа
Мапа

У селі мешкає 1254 людей.

Історія

ред.

Є багато припущень щодо самої назви села. Шаблонна історія, якою можна описати історію будь-якого села звучить так: сучасники твердять, що якийсь чумак Нетреб поселився тут зі своїми синами, займався мисливством та рибальством, а у вільний час їздив волами в Криму по сіль, привозив і продавав її по навколишніх селах. Від його прізвища нібито і походить назва села.[джерело?]

Насправді ж є 2 основні версії, які підтверджують реальні фактори:[джерело?]

  1. Так як село було засноване в долині, на березі річки Рось, яка на той час була дійсно велика, суднопланва, і часто підтоплювала село - скрізь були болота, грязька місцевість і зазвичай люди говорили що не треба там ходити. Також через прилеглу місцевість проходили різні дорого з Корсуня на Канів, одна проходила по невеликим горам, на захід від села, там де зараз знаходиться хутір Сахнівське, вона була довша і складніша ніж та яка проходила по низині. І дехто користувався другою, аби швидше, але знову таки ж через грязьку місцевість завжди відмовляли тудою їхати. Саме через такі фрази і стали називати місцевість "нетребка" а згодом назва переросла в Нетеребку.
  2. Друга версія будується на тому, що на даній місцевості була дуже поширена рослина нетреба звичайна яка росте на вологому піщаному ґрунті по берегах річок і канав, якою на той час і була теперішня Нетеребка. Саме від назви рослини і взята назва села.

Лаврентій Похилевич у «Сказании о населенных местностях Киевской губернии» за 1864 р. пише про село:[джерело?]

Нетеребка, на левой стороне Роси, в 6-ти верстах ниже Арбузина. Здесь Рось разделяет уезды Каневский и Черкасский. Жителей обеего пола 886. В 1741 году числилось 50 дворов…

На той час існувала Миколаївська церква, збудована в 1773 р. замість старої 1730 року забудови. У радянський період на території села розміщувалася центральна садиба колгоспу «Маяк», працювали цегельний завод, лісопильня, 4 млини, олійниця, виноробня.

В селі були середня школа, Будинок культури, медпункт, аптека, дитячий садок, філія зв'язку, ощадкаса. На фронтах Німецько-радянської війни воювали 340 жителів села. За проявлену мужність 254 особи нагороджені орденами і медалями. Загинуло 165 односельців. Їхні імена викарбувані на обеліску Слави в центрі села. Там також розміщені пам'ятник невідомому солдату та братська могила, у якій поховано 7 радянських воїнів.

На місцевому цвинтарі встановлено Хрест жертвам голодомору 1932—1933 років. Жителі села, яким поталанило вижити в страшні роки голоду, згадують:[джерело?]

Люди йти в колгосп не хотіли. В заможних селян все забирали силою, а їх висилали в Сибір… Вже зимою на 1933 рік люди почали пухнути з голоду і помирати… У їжу споживали листя з рослин, кору з липи і ловили в Росі черепашки…» (С. Н. Сіренко); «… Забирали і зерно, і худобу, а люди ніяк не боронилися… У полі збирати колоски і залишки городини також не давали. Малих сиріт, більшість теж померла, до інтернату всіх не забирали… Дуже багато людей померло…» (Л. Г. Миколенко)

Сучасність

ред.

На сьогодні в селі працюють Нетеребський НВК, у якому навчається 171 учень, сільська рада, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт. У приміщенні школи знаходиться дитяча установа, яку відвідують 15 дошкільнят, та розміщений музей села.

Релігія

ред.

У центрі села знаходиться Свято-Миколаївський храм Української Православної Церкви Московського патріархату.

Див. також

ред.

Посилання

ред.