Viktoria Paskevych

Комп’ютерна лінгвістика

Термін “комп’ютерна лінгвістика” задає загальну орієнтацію на використання комп’ютерів для розв’язання різноманітних наукових та практичних завдань, пов'язаних з мовою, аж ніяк не обмежуючи способи розв’язання цих завдань.

Під терміном “комп’ютерна лінгвістика (computational linguistics) звичайно розуміють широку царину використання комп’ютерних інструментів – програм, комп’ютерних технологій організації та оброблення даних – для моделювання функціонування мови в тих чи інших умовах, ситуаціях, проблемних галузях, а також сферу застосування комп’ютерних моделей мови не лише в лінгвістиці, а й у суміжних з нею дисциплінах.

Об’єкт дослідження

Комп’ютерна лінгвістика становить мова в усіх трьох способах свого існування:

•мовна система – сукупність певних одиниць з властивими їм формальними, змістовими та функціональними властивостями;

•мовлення – різноманітні продукти реалізації мовної системи в певних умовах та ситуаціях комунікації;

•мовна діяльність – процес використання мовної системи й створення продуктів такого застосування мови в тих чи інших умовах комунікації.

Об’єктом розв’язання конкретних завдань може бути кожен зі складників відомої тріади Ф.де Сосюра  : – langue “мова” – parole “мовлення” – langage “мовна діяльність”.

Предмет дослідження – ознаки будови, змісту та функціонування одиниць мовної системи, продуктів мовлення та мовної діяльності – звукових або письмових текстів, які могли б служити для їхнього моделювання й використання в процесах комп’ютерного опрацювання мовної інформації.

Передумовою будь-якого комп’ютерного моделювання є формалізація мовного матеріалу, тобто пошук засобів формального, унаочненого, приступного сприйняттю комп’ютера представлення досліджуваного мовного об’єкта – одиниці мови або процесу з її участю. Такими формальними ознаками будови мовних об’єктів можуть служити кількісні, комбінаторні й позиційні характеристики складників. Наприклад, морфемну будову сучасного українського слова можна змоделювати, врахувавши загальну кількість морфем в його складі чи кількість морфем окремих класів і типів (кореневих і афіксальних або флективних), позиції тих чи інших морфем у слові та способи їхнього комбінування. За такими ж формальними ознаками можна змоделювати будову мовних одиниць і на інших рівнях мовної системи. Скажімо, будову складу або словосполуки чи й цілого речення або тексту. Для побудови різноманітних комп’ютерних моделей необхідно накопичити достатню, а в ідеалі й вичерпну інформацію про такі формальні ознаки будови й функціонування різнотипних мовних одиниць. Отже, треба мати відомості – знання – проте, як побудовані мовні одиниці, що вони становлять, і відомості – знання, проте, як вони функціонують, вживаються, “поводять себе” у мовленні, в процесах використання системи мови при комунікації. Знання першого типу визначають як декларативні, або статичні, знання другого типу – як процедурні, або динамічні.

Посилання.