Urok71

Понеділок, 1 лютого 2010 р. Історія Добровеличківської загальноосвітньої школи-інтернат

Вченими, артистами, льотчиками, інженерами, лікарями, хліборобами, - ким тільки не стали тисячі вихованців Добровеличківської загальноосвітньої школи-інтернату. 25 серпня 1956 року першою на Кіровоградщині трудовою політех-нічною школою - інтернат з виробни-чим навчанням стала школа в Добровеличківці. Вона розміщалася в приміщенні колишньої дореволюційної семінарії, пізніше - дитячого будинку. У 1959 році розпочалося будівництво трьохповерхового гуртожитку, в якому брали участь не лише будівельники, а й старшокласники. Такий вигляд мала школа в 1961 році. З 1956 року школу очолив колишній воїн, педагог- гуманіст, заслужений вчитель УРСР Василь Якович Нога, який віддав 23 роки життя Добровеличківській загальноосвітній школі-інтернату. Змістовне, цікаве, насичене шкільне життя приваблювало до школи обдарованих, здібних дітей з районів області. Меткі на розум та старанні учні постійно підвищували інтелектуальний рівень класних колективів і школи в цілому. Навчатися в Добровеличківській школі-інтернат було престижно. Під керівництвом В.Я. Ноги, який творчо використовував педагогічну спадщину А.С. Макаренка і сам був послідовником В.О. Сухом-линського, в школі-інтернаті склалася чітка система трудового виховання та прилучення учнів до праці. У школі працювали швейна і столярна майстерні, де діти здобували професійні навички. В результаті випускники школи були добре підготовлені до життя. В вільний від навчання час кожен вихованець школи-інтернату працював у господарстві, у якому було 50 га землі, 20 корів, більше 300 свиней, власна пасіка, 6 автомашин, трактори і автобус. Учні школи-інтернату трудилися досить ефективно. Буряків збирали 900-1200ц/га, кукурудзи – 100 ц/га; 3200л. молока в рік давали корови. Всі прибутки використо-вувалися для зміцнення матеріальної бази школи, харчування дітей, придбання одягу. За Василя Яковича було побудовано 3 корпуси, гаражі, майданчики, господ-дарські будівлі, гуртожиток, восьми квартирний будинок для вчителів. Господарство і клопітке, і велике, але завдяки збереженим коштам кожен учень 5-10 класу та вчителі мали можливість побувати в Києві, Каневі, Москві, Ленінграді, Єревані, Кишиневі, Волгограді.