Користувач:Sigov r/Чернетка
Пауль Лазарсфельд
Стаття має
використовувати матеріали лекцій, основної, додаткової літератури з
відповідними посиланнями та не може бути перекладом аналогічної англомовної
статті у Вікіпедії. Викладачу подається посилання на опубліковану статтю, вихідний
код, текст статті у форматі PDF (з допомогою інструменту «Друк/експорт —
Завантажити як PDF» у Вікіпедії). Обсяг статті — 20 тис. знаків з пробілами.
Біографія
Пауль Фелікс
Лазарсфельд народився 13 лютого у Відні, Австро-Угорська імперія. Його батьки були палкими прихильниками Соціал-демократичної партії. Мати, психолог, терапевт Софі Лазарсфельд, учениця Альфреда Адлера,
приймала вдома гостей-інтелектуалів з партії. А батько, успішний юрист Роберт
Лазарсфельд із власною практикою, надавав безкоштовні юридичні послуги активістам,
які займалися політичними злочинами. Пауль пішов до віденської Академічної Гімназії. У старших класах брав участь у створенні молодіжного соціалістичного
руху, а пізніше адміністрував соціалістичну освіту у Відні.
У 1919 році
вісімнадцятирічний Пауль Лазарсфельд вступає до Віденського університету. Під час навчання він продовжував займатися
політичною діяльністю. Так, наприклад, працював радником у дитячих
соціалістичних таборах, брав участь у створенні політичного кабаре, заснував
студентський соціалістичний щомісячник. З університету Пауль успішно
випускається, отримавши ступінь доктора філософії у галузі прикладної математики і захистивши дисертацію про математичні аспекти
гравітаційної теорії Ейнштейна стосовно руху планети Меркурія.
Одразу ж після випуску
Лазарсфельд починає викладати математику та фізику для гімназистів.
У 1920-х роках бере
участь у Віденському гуртку філософів.
У 1923 році до
Віденського університету приїхали Шарлотта та Карл Бюлери. Після
навчання з ними Паулю запропонували викладати курс зі статистики. У цей період
зростала його зацікавленість соціальною та прикладною психологією. Так, він
взяв на себе ініціативу відкриття відділу соціальної психології. Це дозволило
йому залучати кошти на наукову діяльність.
У 1924 році публікує
свою першу працю у співавторстві з Людвигом Вагнером, якою став звіт про
функціонування дитячого соціалістичного літнього табору.
У 1926 році Пауль
Фелікс Лазарсфельд одружується з Марі Ягода.
У 1927 році було
створено Віденський Дослідницький Центр, який очолив Карл Бюлер як президент. У
ньому Пауль Лазарсфельд керував навчальним процесом та був відповідальним за
дисертації.
У 1930 році у подружжя
Лазарсфельдів народжується дочка Лотта (Lotte Bailyn у шлюбі).
У 1932 році виходить
спільна із Гансом Цайзелем праця Лазарсфельда про Марієнталь (населений пункт
на південь від Відня із надвисоким рівнем безробіття). Це дослідження привертає
увагу представників фонду Рокфеллера, завдяки чому вдається отримати грант на
дворічне дослідження у США.
У вересні 1933 року
розпочинається період, передбачений грантодавцями, а разом з ним і подорож до
Сполучених Штатів. У цей період Лазарсфельд досліджує кореляцію безробіття,
віку та освіти при FERA (Federal
Emergency Relief Administration). Окрім
того, науковець подорожує Штатами, викладаючи у різних навчальних закладах.
Здебільшого темою його лекцій були емпіричні соціальні дослідження. За цей час
він завів багато нових знайомств. Паралельно із викладанням також шукав нові
контракти для Віденського Центру.
У 1934 році
розпадається шлюб Лазарсфельдів. Він одружується на Гретті Герцог, роман з якою
почався ще у 1932 році.
У 1935 Лазарсфельд повертається до
Відня. Пізніше йому приходить запрошення з Пітсбурзького університету на викладацьку посаду. Він
витрачає осанні гроші на квиток третього класу на човен до Америки і приїзжає
до Нью-Йорка. За декілька тижнів він розпочинає роботу з заснування
Дослідницького центру університету Ньюарка.
Навчальний рік 1936-37 Пауль Лазарсфельд
знаходив гроші для проектів, керував навчальним процесом та займався
кон’юнктурним формуванням. Навесні 1937 року стало відомо про плани фонду
Рокфеллера щодо проекту дослідження впливу радіо на американське суспільство.
Лазарсфельд домігся керування проектом.
В 1937 г. возглавляет
финансируемый Фондом Рокфеллера проект исследования радио в Принстонском
университете. В США сотрудничает с представителями Франкфуртской школы в
вопросах исследования влияния на общество средств массмедиа. Через М.
Хоркхаймера начал переговоры о привлечении к проекту А.Т. Адорно.
У 1938 році переїжджає
до Нью-Йорк Сіті.
Навесні 1939 року
Лазарсфельд докладає багато зусиль, щоб переконати фонд Рокфеллера поновити
грант на дослідження впливу радіо ще на два роки. У тому ж році Офіс
Дослідження Радіо було перенесено до Колумбійського університету.
У 1940 році Бюро отримує
нову назву Бюро Прикладних Соціальних Досліджень при Колумбійському
університеті .
У 1941 році Офіс
Дослідження Радіо став частиною Бюро Прикладних Соціальних Досліджень із
Лазарсфельдом як директором. У 1945 році його було інкорпоровано до
університетської структури.
В
1940-е гг. Лазарсфельд совместно со С. Стауффером и Л. Гутманом провел
исследование по изменению социальных установок американских солдат, изучал
поведение избирателей и потребительские ориентации.
Під час Другої
світової війни, Лазарсфельд був консультантом при Офісі воєнної інформації (Office of War Information), Комітеті воєнної продукції (War Production Board) та Воєнному відділенні
(War Department).
У цей період він готував нові кадри, навчаючи студентів збору даних та їх
інтерпретації. Однією з головних задач його тодішньої роботу було тестування
пропаганди із застосуванням програмного аналізатора, який вимірював моральний
дух військових та цивільних.
У 1949 році
Лазарсфельд полишає пост директора Бюро, щоб приділяти більше часу написанню
академічних праць на різні тематики і особливо про застосування математичних
методів у соціальних науках. У тому ж році стає викладачем Колумбійського
університету.
У 1949-1950 рр.
Лазарсфельда обрано президентом Американської асоціації з вивчення громадської
думки, йому надано статус члену Національної Академії освіти та Національної
Академії наук США.
На початку 1958 року
Лазарсфельд мав десятиденну поїздку до Польщі. Вона відбулася у рамках програми
обміну фонду Форда, під час якої було організовано двадцять чотири поїздки
американських дослідників до Польщі. Стосовно візиту Лазарсфельда, Марія Оссовська, хоча й очевидно іронічно, але зазначала, що він був «надісланий Стоуном [директором
фонду] як експерт, відповідальний за перевірку стану розвитку соціології у
Польщі» (Ossowska, Maria and Stanisław Ossowski (2002) Intymny portret
uczonych. Korespondencja Marii i Stanisława Ossowskich. Edited by E.
Neyman. Warsaw.).
У 1961-62 рр.
Лазарсфельд обіймав посаду 52-го президента Американської Соціологічної
Асоціації.
У 1962 році з
ініціативи Р. Мертона у Колумбійському університеті було створено кафедру ім.
А. Кетле, яку очолив Пауль Лазарсфельд. Таке приурочення є наслідком глибокої
поваги до Кетле. Власне Лазарсфельд вважав його засновником емпіричного
соціального дослідження.
У 1969 році припиняє
викладацьку діяльність у Колумбійському університеті. Натомість раз на тиждень
він приїжджав з лекціями до Піттсбурзького університету.
30 серпня 1976 Пауль
Лазарсфельд пішов з життя.
Викладав у
Прінстонському університеті?
Наукова діяльність
Соціологія
Функціоналізм ? (з Мертоном)
За пятьдесят два года своей активной исследовательской деятельности
Лазарсфельд внес значительный вклад в развитие четырех важнейших областей:
социальные последствия безработицы, средства массовой коммуникации, поведение
избирателей и социология высшего образования.
Внес большой вклад в изучение массовых коммуникаций, влияния средств
массовой информации на общество, президентских выборов, анализ процессов
формирования электорального поведения. Способствовал развитию методологии
социальных наук, прикладной социологии.
разработал ряд ценных исследовательских методов и математических моделей
анализа латентных (скрытых) структур, панельного анализа («индекс
Лазарсфельда»), теорию двухступенчатой коммуникации
Основным критерием истинности научного знания в полном соответствии с неопозитивистской теорией у
Лазарсфельда выступал принцип верификации.
В качестве наиболее плодотворного выделял метод шкалирования, считая основной
задачей эмпирической социологии поиски “все более уточненной техники разработки
шкал и их комбинирования во все более сложные взаимозависимости”. Впервые ввел
в методику социологических исследований ряд новых методов (например, панельный
метод, который впервые был использован при обработке результатов избирательной
кампании 1940 года в США), разработал логические и математические основания
латентно-структурного анализа.
Лазарсфельд - сторонник концепции деидеологизации,
выступал за отделение науки от идеологии, за развитие "чистой",
свободной от ценностных суждений социальной науки.
Метологические принципы социологического исследования. Изучение
общественного мнения с помощью многофакторного анализа. Обзорное исследование
(survey research). Панельный метод. Методика формирования структуры выборки.
Принцип "снежного кома". Метода создания опросных анкет.
Лазарсфельд занимался исследованием эффективности радиопрограмм,
радиоаудитории, влияния радио на предпочтения слушателей. Известным примером
такого исследования является радиопостановка «Войны миров» Г.Уэлса о вторжении
марсиан на Землю, которую пустили в эфир во время блока новостей, в результате
чего каждый шестой слушатель поверил, что это правда и впал в панику. В
результате многочисленных исследований Лазарсфельд пришел к выводу, что мало
образованные люди более склонны доверять радио, а более образованные – печатным
средствам информации.
Одним из известных и продуктивных (как в сфере теоретической, так и в
методологической) проектов Лазарсфельда считаются исследования 40-х гг ХХ века.
Это были исследования основных факторов, влияющих на процесс голосования и
проводились они в период предвыборных кампаний 1940-х гг. Используемая техника
панельного исследования предполагала, что выборочная совокупность респондентов
(в первом исследовании 600 респондентов, во втором 1000) многократно
интервьюируется на протяжении всей предвыборной кампании. В результате было
выявлено, что люди, уже принявшие решение за кого голосовать, больше обращают
внимания на предвыборные материалы в средствах массовой информации, чем те,
которые еще не сделали выбор. Также было обнаружено влияние лидерства на
формирование общественного мнения (названное двухступенчатым потоком
коммуникации), а именно, что идея, передаваемая через СМИ сначала воздействует
на социальных лидеров, а потом эти лидеры непосредственно воздействуют на
общественность.
Попри те, що прізвище Лазарсфельд зазвичай асоціюється з різними аспектами
кількісного соціального дослідження, він також займався якісними дослідженнями.
Зокрема, Лазарсфельд є автором методу «сніжного кому», згідно з яким нові
респонденти дослідження обираються завдяки згадуванням їх попередньо опитаними.
Л. описал (совместно с Мертоном) также «наркотизирующую» функцию массовой коммуникации. Человек, поих словам, получая обилие сведений, практически утрачивает чувство реальности. Поставляемая радио, телевидением, прессой информация может поразить воображение, удивить столкновением фактов, воспламенить чувства. Но между самим фактом и реальным откликом на событие огромная дистанция. Рождается психологическая усталость. Все это приводит к
«деполитизации».
Приступив в 1937 г. к своей главной работе, касающейся изучения
радиоаудитории, он понял, что необходимы новые методы изучения. Он взял метод
изучения мнений и с помощью многофакторного анализа разработал пути
идентификации причинно-следственных взаимоотношений. Это преобразование метода изучения мнений в «обзорное исследование» (survey
research) составляет одно из главных достижений Лазарсфельда в области
методологии и методики.
Аналіз латентних
структур
Наиболее значительное достижение самого Лазарсфельда в этой области —
разработка методики анализа латентных структур — процедуры, предназначенной для
выявления установок или других наблюдаемых характеристик, которые могут быть
зафиксированы лишь посредством их вероятностных связей с наблюдаемыми данными.
Сам Лазарсфельд сформулировал задачу этой методики следующим образом: это
«проблема того, как понятия могут быть выведены из индикаторов» [4, р. 3].
4. Lazarsfeld P., Henry N. Latent structure analysis. Boston:
Houghton Mifflin, 1968.
Впервые метод родился, когда вместе с Самуэлем Стауффером он изучал в годы
второй мировой войны армию США. Впоследствии появление компьютеров возродило
интерес в мировой социологии к этой методике.
Психологія
Just a short list of some of my advancements in
education
- I went to school in Vienna
- Doctor of Mathematics
- Dissertation was about mathematical aspects of
Einstein’s gravitational theory
Founder of Columbia University’s Bureau of
Applied Social Research
- Collaborated with Hans Zeisel on Die Albertson
von Martienthal, about the social impact of unemployment
- Worked with FEMA
- Researched under a fellowship program at several
US Universities
- Director of Student relief work for the national
youth administration at the university of Newark (Now known as the Newark
campus of Rutgers University)
- Established an Institute in Newark similar to his
Vienna research center
- Head of Princeton office of the Radio Research
Project - later moved to Columbia- Became the Bureau of social Research
- Wrote and published my book: Personal Influence
(Look it up on Amazon)
- Elected as a Fellow of the American Statistical
Association
- Came up with the Two-step Flow of Communication
Theory (See previous post about it).
I am Paul Lazarsfeld. I am known for creating
contributions to the mass media field. One thing I developed was the Lazarsfeld-Stanton Program Organizer
for audience members. Using this device, the audience member had two buttons,
red and green. If the audience member enjoyed what they were seeing they would
hit the green button for positive feedback. If they were not interested, the
audience member would hit the red button for negative feedback. As this device
was being used it also came along with a
questionnaire (focus group interviewing) that the member would fill out for
feedback. These were key tools because they helped broadcasting content to be
revised and changed, as well as giving rates for effectiveness. These tools
collected both quantitative and qualitative data. These really gave the
audience a voice to show if they liked what they were seeing or not.
Двоступеневий рух
комунікації
Короткий опис і покликання на відповідну сторінку
Было обнаружено, что это лидерство бывает как горизонтальним, так и
вертикальным и что обычно поток мнений из средств массовой информации
воздействует сначала на лиц, выполняющих социальную роль лидера общественного
мнения, а они уже непосредственно воздействуют на публику. Он назвал этот
процесс «двухступенчатым потоком коммуникации».
Парадигма ефектів
Потужніша традиція парадигми ефектів передбачає одну з позицій дилеми
«сильні медіа та слабка аудиторія» або навпаки, тобто — схильність медіа до
обмежених ефектів, у кращому разі підсилюючих соціальні настанови, які є в
аудиторії, але навряд чи їх змінюючи. Аудиторія, в свою чергу, не є якоюсь
однорідною масою. Це соціально стратифі-коване утворення з активною вибірковою
здатністю сприймати інформацію (Лазарсфельд, Клеппер). Причому такою активною,
що вектор маніпуляції може розвернутися у зворотній бік — від аудиторії до
медіа. Тому вплив на неї елітарних груп, що використовують медіа, не розцінюють
як безапеляційне нав'язування зразків реципієнтові. Втім, останнє не виключене,
але стосується радше прийомів, манери та стилю пропа-ганди. Ефективність
макрокомунікативного процесу, як і окремі ефекти впливу, оцінюють за критеріями
соціального контролю — від жорстких форм дотримання соціального режиму до
м'якого регулювання ціннісної сфери. (Наталія Костенко, Валерій Іванов. Досвід
контент-аналізу: Моделі та практики: Монографія. К.: Центр вільної преси, —
2003. — 200 с.)
Критика
Співпраця з іншими
Ближайшая сотрудница и вторая жена Лазарсфельда Герта Герцог изучала
аудиторию дневных «мыльных опер» на радио, а также тех радиослушателей, которые
в 1938 году поверили знаменитой передаче Орсона Уэллеса о вторжении марсиан, в
его коллективе также Эдвард Зухман и Теодор Адорно измеряли социальные функции
популярной и серьезной музыки. Бернард Берельсон изучал газеты, а Лео Левенталь
провел контент-анализ биографий современников в популярных журналах.
На основе «снежного кома» конструировались сети с использованием вопросов
социометрического типа. Эта техника разрабатывалась под воздействием работ
Джекоба Морено и его социограмм. Ученики Лазарсфельда Коулман, Кац и Мензель
провели, в частности, по этой методике в 1966 году изучение механизмов,
определяющих, как врачи начинают выписывать пациентам новые типы лекарств.
Вообще же методы, разрабатываемые Лазарсфельдом, широко использовались в
полевой практике его учениками. Примерами могут служить известные в США
исследования Петера Росси о межличностной среде (1966); ученика самого Росси —
У. Уолласа о студенческой культуре гуманитарного колледжа (1966); Ричарда Альба
и Чарльза Кадушина о социальных кругах (1976); Кадушина об интеллектуальных
элитах (1974); Альба и Гвен Мур Об элитных социальных кругах (1978).
Благодаря Лазарсфельду разработка математических методов в социологии также
стала одной из характерных черт Колумбийской социологической школы. Среди
наиболее успешно работавших в этом направлении социологов следует особо
отметить Т. Андерсона, Джеймса Коулмена, Лео Гудмена, Л. Дункана Люса, Герберта
Саймона.
Многие европейские ученые проходили в Колумбийском университете годичную
стажировку под его руководством. В частности, его ближайшими сотрудниками и
коллегами были выдающиеся французские социологи Раймон Будон и Жан Стетцель.
Основні праці
Марієнталь
Наиболее значительным исследованием Лазарсфельда в первом — венском
институте был проект, посвященный социальным и психологическим последствиям
безработицы, который он предпринял по совету друга дома, лидера
социал-демократической партии Отто Бауэра. Местом проведения стал городок
Мариенталь, основными методами — включенное наблюдение, анализ биографий и
различные неискаженные измерения последствий безработицы. Например,
исследователи замеряли скорость, с которой ходят люди. Вывод: мужчины ходят
медленней, чем женщины, поскольку у них больше свободного времени, которое надо
убить. Исследователи, в частности, заметили, что с повышением уровня
безработицы снижается распространение газеты социалистической партии, но
возрастает тираж газеты, посвященной спорту и развлечениям. Это
интерпретировалось как степень ухода от участия в политических делах. В
библиотеках упало количество читаемых людьми книг почти наполовину, несмотря на
отмену платы за пользование книгами. Этот индикатор интерпретировался как
показатель растущей апатии.
В 1933 году П. Лазарсфельд, его первая жена Мария Ягода и Ганс Цейзель
выпустили книгу «Мариенталь», содержащую основные выводы по этому проекту и
ставшую классической работой в истории социологии благодаря интегративному
использованию количественных и качественных наблюдений. Так, супруги Линд в
другой классической работе «Средний город в процессе перемен» (1937) постоянно
цитируют методы и результаты «Мариенталя». Эта книга была запрещена нацистами с
их приходом к Власти, но с 1978 г. она является обязательной для изучения на
социологических факультетах австрийских университетов. В 1979 г. группа молодых
исследователей провела здесь панельное исследование, использовав методы
Лазарсфельда и прибавив к ним новый — видеозапись.
The people choice
Опис основних ідей книги
Мистецтво питати
«чому»
Многие из исследований Колумбийской школы были посвящены анализу
«обоснований», которые люди дают своему поведению. Процедура получила название
«анализ обоснований». В сердцевине процедуры — выработка «расчетной схемы», то
есть модели изучаемого действия, включающей различные измерения связанных с
этим действием параметров и характеристик. Большинство из необходимых по схеме
данных получают в процессе личностного интервью, а в решающей части опроса
исследователь задает «различающие» вопросы — определяющие не только, что данный
индивид подвержен определенному влиянию, но и как он или она действуют
конкретным образом вследствие этого влияния.
Классической работой Лазарсфельда по «анализу обоснований» считается
«Искусство спрашивать «почему» (1935), написанная в основном по материалам его
австрийских исследований по проблемам потребления. В работе выделяются три типа
данных, которые необходимы для выяснения вопросов «почему» в изучении
потребительских покупок:
1) данные о влияниях, которые приводят к действиям;
2) данные о соответствующих качествах товаров;
3) данные об импульсах покупателя, влияющих на его действия.
Этот подход использовался впоследствии Колумбийской школой не только в
анализе потребительского поведения. Подобная методика применялась, в частности,
в изучении изменений в намерениях избирателей (Годет, 1939); действий присяжных
(Цейзель, 1947); выбора профессий (Лазарсфельд и др., 1931); браков и разводов
(Гуд, 1956); решений о визите к психиатру (Кадушин, 1958); вступления в
добровольную ассоциацию (Шиллз, 1957); смены жилья (Росси, 1955); неприменения
противозачаточных средств (Шиллз, 1961).
Цікаві факти
Лазарсфельд не подавався на грант від фонду Рокфеллера. Він був
песимістично налаштований та не вірив у можливість його отримання. Проте одного
дня він отримав повідомлення з паризького відділення фонду про те, що «вони
загубили його документи» та прохання надіслати їх ще раз. Коли він надіслав
«копію», то одразу ж отримав грант. Скоріш за все, справа в тому, що його
порекомендували як талановитого дослідника після щойно опублікованої ним праці.
Від самого початку грант на дослідження впливу радіо на
американське суспільство (1937) планувався для Прінстонського університету.
Лазарсфельд, який отримав керування проектом, намагався змінити отримувача
гранту на університет Ньюарка, у якому тоді працював. Однак йому це не вдалося.
Тим не менш, де факто уся основна діяльність дослідження базувалася у
Дослідницькому Центрі Ньюарка.
Конкретна соціологія (concrete sociology) – так Лазарсфельд називав емпіричні соціологічні дослідження.
Можна помітити досить позитивне ставлення Лазарсфельда до комуністичного
світу: «Саме молоде покоління комуністичних науковців розвиває та проводить
роботу у конкретній соціології… Зараз комуністичних урядів надає відносно
більшу допомогу емпіричним соціальним дослідженням, ніж це роблять деякі
західні країни» (Lazarsfeld, Paul (1970) Main Trends
in Sociology. New York: Harper & Row.).
Пауль був не єдиною дитиною у родині Лазарсфельдів. У нього також була
сестра, яка переїхала до Парижа та отримала французьке громадянство. У роки
війни вона брала активну участь у визвольному партизанському русі.
Мати Пауля Фелікса пережила сина і померла незадовго після нього в тому ж
Нью-Йорку. Натомість батько його помер у Парижі у 1940 році. До французької
столиці Отец же умер в 1940 г. в Париже, где он жил вместе с сестрой Пауля,
спасаясь от прихода нацистов в Австрию. Сестра после войны получила французское
гражданство за свое участие в партизанском освободительном движении.
Лазарсфельд був тричі одружений (на Марії Ягода, Греті Герцог, Патрісії
Кендалл), і кожна з його дружин спочатку була його студенткою, пізніше
співробітницею, а потім сформувалися як успішні суспільствознавці.
Теми його досліджень часково є волею випадку. Наслідки безробіття він почав
вивчати після того, як Отто Бауер висміяв його наміри вивчати вільний час. За
вивчення радіо він узявся, перебуваючи у пошуках роботи як засобу(??) для
існування. Дослідження президентських виборів почалося як дослідження на
замовлення Міністерства сільского господарства про вплив радіо на фермерів. За
своє дослідження реакції викладачів на «маккартизм» він взявзя на прохання
Роберта Хатчинса.
Лазарсфельд став першим американським соціологом, який отримав почесний
ступінь Сорбоннського університету.
Лазарсфельд запропонував своїм співробітникам вивчати іспанську мову,
вважаючи, що після війни американський інтерес зосередиться у Латинській
Америці. (Почепцов, Георгій Георгійович. Інформаційна політика : навч. посіб. /
Г. Г. Почепцов, С. А. Чукут. Київ : Знання, 2006. 663 с.)
Бібліографія
«Статистический практикум
для психологов и преподавателей» (1929), «Выбор народа. Как избиратель
принимает решения во время кампании по выборам президента» (1944; в соавт.),
«Анализ социальных процессов» (1970; в соавт.), «Ведение в прикладную социологию»
(1975; в соавт.)
"Массовая
коммуникация, популярные вкусы и организованное социальное действие"
(1948). (с Мертоном)
P.Lazersfeld,
B.Berelson, H.Gaudet. The People's Choice. N.Y. 1944.
P.Lazersfeld,
M.Rosenberg. The Language of Social Research. Glencoe. 1955.
P.Lazersfeld, W.
Thielens. The Academic Mind: Social Sciences in the Time of Crisis. N.Y., 1958.
Lazarsfeld, Paul F.
and Kendall, Patricia. Radio Listening in America. Prentice Hall. New York,
1948;
Lazarsfeld, Paul,
Berelson, Bernard, and Gaudet, Hazel. The People's Choice. Duell, Sloan and
Pearce. New York, 1944;
Lazarsfeld, Paul F.
and Merton, Robert K. " Mass Communication, Popular Taste and Organized
Social Action". From The Communication of Ideas. Institute for Religious
and Social Studies. New York, 1948;
Lazarsfeld P. and
Thielens W. The Academic Mind: Social Sciences in the Time of Crisis. N.Y.
1958.
«Личное влияние» (1955).
Radio and the printed page,
?. ?., [1940]; Radio listening in America, N'. 'Y'., 1948 ('совм'. 'с P'. 'Kendall'); Studies inthe scope and method of «The American Soldier», N'. 'Y'., 1950 ('совм'. 'с R'. 'K'. 'Merton'); The people's choice, N. Y.—L., 19683 ('совм'. 'с B'. 'Berelson', 'H'. 'Gaudet'); The language of social research, N'. 'Y'., 1969 ('совм'. 'с M'. 'Rosenberg'); Sociology, в кн'.: Main trends ot research in the social and human sciences, pt 1, P.— The Hague, 1970, p. 61—165; в рус'. пер.— Методологич. проблемы социологии, в сб'.: Социология сегодня. Проблемы и перспективы,
?., 1965; Логич. и математич. основания латентноструктурного анализа, к сб'.: Математич. методы в совр'. бурж'.социологии, M., 1966.
Radio and the printed page, Ν. Υ., [1940 ], The people's
choice, 2 ed., Ν. Υ., 1948 (совм. с В. Berelson, H. Gaudet); The
people look at radio, Chapell Hill, [1946 ] (совм. с H. Field), Radio listening
in America, Ν. Υ., 1948 (совм с Ρ. Kendall), The logical and
mathematical foundation of latent structure analysis, в кн.: Stоuffer S. А. [а.
о. ], Measurement and prediction, Princeton, 1950
Математическое мышление в социальных науках»
(Lazarsfeld, 1954), «Личное влияние» (Lazarsfeld and Katz, 1955),
«Анализ латентной структуры» (Lazarsfeld andHenny, 1968), «Выбор народа»
(Lazarsfeld et. al., 1969); «Качественный анализ: исторический и критическийочерки» (1971).
в соавторстве с Робертом Мертоном в работе «Массовая коммуникация,
популярные вкусы и организованное социальное действие» (1948).
Классической является его совместная работа с третьей женой
«Проблемы обзорного анализа» (1850), в которой они кодифицируют и уточняют
социологическую технику и процедуры, впервые примененные в знаменитой работе
«Американский солдат». Эта работа по существу является учебником, показывающим,
как избежать выхода на служебные связи в обзорном исследовании, как правильно
находить причинные атрибуции за счет усиления временных последовательностей,
участвующих переменных.
лишь в 1972 т.
«Анализ атрибутивных данных» (1968)
В 1958 г. он написал по этому поводу работу «Исторические заметки
об эмпирическом изучении действия: интеллектуальная Одиссея». Хотя рукописью
широко пользовались его ученики, она была издана
Lazarsfeld P. An episode in
the history of social research // Perspectives in American history. 1968.
Lazarsfeld P., Henry N.
Latent structure analysis. Boston: Houghton Mifflin, 1968.
История социологии в Западной Европе и США. Учебник для вузов. Ответственный редактор — академик РАН Г. В. Осипов. — М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М), 2001. — 576 с.