У справах служби
По делам службы
Жанроповідання
Моваросійська
Написано1899
Опубліковано1899

«У справах служби» (рос. По делам службы) — оповідання А. П. Чехова, впершу опублікована у 1899 році.

Сюжет

ред.

В оповіданні «У справах служби» події відбуваються в селі Сырню і в садибі Тануница. В село Сырню приїжджають молодий судовий слідчий Лыжин і повітовий лікар Старченко. Тут без видимої причини застрелився страховий агент Лісницький. Лікар і слідчий зупинилися у земській хаті, в якій застрелився агент, там же знаходився труп Лесницкого. Ночували приїжджі в сусідній кімнаті. У розмові вони намагалися з'ясувати причину самогубства. Слідчий розсудив так: «... яка різниця між колишніми й теперішніми самогубствами. Колишній так званий порядна людина стрілявся тому, що розтратив казенні гроші, а теперішній — життя набридло, туга... Що краще?».

Доктор Старенко вирішив з'їздити до фон Тауницу, що живе в трьох верстах від Сырни. Лыжин залишився в хаті з сотским Кінським. У розмові слідчого з сотским той розповідає йому про своє життя, про те як він постраждав від шахрайських дій писаря Хрисанфа Григор'єва. Намагаючись заснути, слідчий міркував: «Батьківщина, справжня Росія — це Москва, Петербург, а тут провінція, колонія; коли мрієш про те, щоб відігравати роль, бути популярним, бути, наприклад, слідчим з особливо важливих справ або прокурором окружного суду, бути світським левом, то думаєш неодмінно про Москві. Якщо жити, то в Москві, тут же нічого не хочеться, легко миришся зі своєю незаметною роллю і тільки чекаєш від одного життя — швидше б піти, піти».

Заснути йому не дали, довелося в негоду з доктором їхати до Тауницу. У Тауница вони їли, пили, розважалися. Тим же займалися і на наступний день, так як із-за негоди виїхати в Сырню не було можливості. Повернулися вони через день, коли Лошадин вже вирішив, що вони повернулися в місто.

Цікаві факти

ред.

Сюжет рассказа о самоубийце-неврастенике складывался у Чехова постепенно. В феврале 1888 года он описал в письме к Д. В. Григоровичу причины, которые, по его мнению, толкают на самоубийства русских юношей: «...необъятная равнина, суровый климат, серый, суровый народ со своей тяжелой, холодной историей, татарщина, чиновничество, бедность, невежество, сырость столиц, славянская апатия и проч.». Чехов послал рассказ в редакцию газеты «Неделя» 26 ноября 1998 года. Впервые опубликован он был в январе 1899 года в выпуске «Книжки недели»[1], литературном приложении к газете. С некоторыми незначительными изменениями Чехов включил произведение в девятый том первого издания собрания сочинений А. П. Чехова, опубликованного Адольфом Марксом в 1899―1901 гг[2].

При жизни А. П. Чехова рассказ переводился на сербскохорватский и чешский языки.

Розповідь отримав схвалення російського письменника Івана Горбунов-Посадова, який у листі від 24 січня 1899 року повідомив самому автору і Льву Толстому про своїх захоплених враження. Михайло Меньшиков, співробітник газети Тиждень, також висловив своє захоплення з приводу оповідання.

Джерела

ред.

Чехов А. П. У справах служби // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.

Примітки

ред.
  1. По делам службы - Повести и рассказы по дате - Антон Павлович Чехов. chekhov.velchel.ru. Процитовано 24 червня 2017.
  2. Родионова, В. М. Комментарии к рассказу «По делам службы». Собрание сочинений А. П. Чехова в 12 томах. Художественная литература. Москва, 1960. Т. 8. с. 548―549.