Легенди про Дністер

ред.
Колись у давнину тут, де Дністер зараз плине, протікав собі маленький безіменний струмок, а вздовж нього люди жили. Були серед них мисливці, хлібороби. І мали вони свій календар. Чи то сіяти треба було, чи свята якогось чекали, то щоб не збитись з ліку, вони кожен день позначали на піску, що був на березі струмка, позначками. Що не день, то нова позначка. По тих позначках вони знали, скільки днів залишилося, наприклад, до весни...
ред.
Але одного разу струмок розлився на довколишні поля і затопив береги. Коли вранці вода спала, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема.
ред.
—    Хтось дні стер, — бідкались люди, і самі собі відповідали:
ред.
—    Та хто?! Струмок дні стер.
ред.
З того часу і стали називати струмок, який дні стер, — Дністер[1].
ред.
Тепер це вже не струмок, а велика річка. А бере вона початок аж у самих Карпатах з-під могутнього дуба, де вода пробила одного разу дно, і б'є угору фонтаном вище того дуба.
ред.
Дністер витікає з урочища Старе поле невеличким потічком. І що далі тече, то більшим робиться, бо в зливу вимиває собі глибоке дно. Люди після кожної зливи казали, що потік "дно стер". Від того й назвали його Дністер.
ред.
  1. Lylo, Ihor (3 грудня 2012). Grecy we Lwowie: zapomniani obywatele. Orientalia Christiana Cracoviensia. Т. 4, № 0. с. 49. doi:10.15633/ochc.1030. ISSN 2081-1330. Процитовано 11 вересня 2018.