Користувач:Mr.Ilia T/Авіаносці типу «Форд»

Авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» (англ. Gerald R. Ford class) — серія багатоцільових атомних авіаносців США, спорудження яких ведеться з 2009 року. Створені як поліпшена версія авіаносців типу «Німіц» і відрізняються від них, при порівнянних розмірах та авіаційному озброєнні, скороченим, за рахунок високого ступеня автоматизації, екіпажем і як наслідок, меншими експлуатаційними витратами. Крім цього, нові авіаносці відрізняються впровадженням ряду нових технологій та конструктивних рішень, зокрема, елементів стелс-технології. Головний корабель закладено 14 листопада 2009 року, 31 травня 2017 року введений до складу флоту США. Крім нього, заплановано будівництво щонайменше двох кораблів, по мірі прийняття на озброєння авіаносці типу «Джеральд Р. Форд» будуть замінювати авіаносці «Німіц».

Історія створення та перспективи

Програма створення авіаносця нового покоління, покликаного замінити авіаносці типів «Ентерпрайз» і «Німіц» раніше була відома як програма CVN(X) і CVN-21 («авіаносець XXI століття»).

Фінансування програми почалося в 2001 році, початок будівництва — в серпні 2005 року, закладка головного корабля — в листопаді 2009 року. Всього в 2001-2013 роках на проектування та будівництво головного корабля буде виділено 10,5 млрд дол. у поточних цінах, у тому числі 2,4 млрд дол. на проектування і 8,1 млрд дол. на будівництво. Ще 3,3 млрд дол. у 1997-2013 році планується витратити на дослідницькі роботи по створенню нових військових технологій. Вартість будівництва другого та третього корабля серії складе відповідно 9,2 та 10,7 млрд дол. в поточних цінах.

Після прийняття головного корабля до складу флоту, такі кораблі підуть за ним з інтервалом 5 років, замінюючи наближаються до граничного 50-річного терміну служби старі авіаносці. Прийняття в експлуатацію останнього (десятого) авіаносця серії очікується в 2058 році.

Самий перший атомний авіаносець ВМС США «Ентерпрайз» CVN-65 виведений зі складу флоту в 2012 році, після чого протягом 3 років до введення в дію авіаносця «Джеральд Форд» (CVN-78) у складі ВМФ США буде перебувати 10 авіаносців. З цього моменту планується поступовий перехід до 10-авианосному складу флоту.

Зі скороченням числа членів екіпажу, експлуатація авіаносця повинна буде обійтися США на 4 млрд дол. дешевше, ніж його попередника. Планований термін служби «Джеральда Форда» теж 50 років, вартість побудови трьох авіаносців нового класу складе приблизно 42 млрд дол..

«Джеральд Форд» став першим кораблем ВМФ США, повністю спроектований в системі 3D-дизайну, впровадженої компанією «Нортроп Груммана» і включає автоматизовану систему моделювання технологічних процесів.

Особливості конструкції

Ізометрична проекція моделі авіаносця

При однаковому з авіаносцями типу «Німіц» водотоннажності (близько 100 000 т), «Джеральд Форд» буде мати на 500—900 человек менший екіпаж. Це буде досягнуто за рахунок зменшення на 30 % трудомісткості технічного обслуговування пристроїв та систем, а також за рахунок широкого впровадження автоматизації.

Порівняно з авіаносцями типу «Німіц», буде забезпечене збільшення числа вильотів з 140 до 160 в день (і до 220 в кризових ситуаціях), збільшення на 150 % вироблюваної електроенергії для нових високотехнологічних систем, запроваджена система контролю за водотоннажністю і остійність, поліпшені можливості взаємодії з іншими кораблями.

компонування

Конструкція корпусу практично однакова з авіаносцями типу «Німіц». Більш компактна надбудова зрушена в корму і винесена за лінію борта. Надбудова обладнана щоглою з композитних матеріалів. Тут розташовані нерухомі радари з фазированими антенними решітками (ФАР) і система автоматичного підльоту і посадкисистема автоматического подлёта и посадки (JPALS), використовує глобальну систему позиціонування GPS. Розширена польотна палуба, на ній обладнані 18 пунктів для заправки і озброєння літаків.

Значно змінена внутрішня компоновка корабля і конфігурація польотної палуби. Забезпечено швидке реконфігурацію внутрішніх об'ємів при установці нової апаратури. Для зменшення ваги кількість секцій ангара скорочено з трьох до двох, а кількість самолетоподъемников — з чотирьох до трьох.

Флагманський місток на 70 членів екіпажу для зменшення розмірів надбудови перенесено на нижню палубу.

радіоелектронне обладнання

Основою радіоелектронного обладнання авіаносця є двохдіапазонна радіолокаційна система DBR, яка інтегрує в собі багатофункціональний радар AN/SPY-3 X-діапазону фірми Raytheon і радар об'ємного огляду VSR S-діапазону фірми Lockheed. AN/SPY-3 здійснює огляд та супроводження цілей, управління ракетами і підсвічування цілі на кінцевому ділянці траєкторії ракети. VSR виконує роль далекого огляду і цілевказівки для інших радарів і систем зброї. Система розроблялася для есмінців нового покоління DDG-1000 «Замволт».

авіагрупа

Авіаносці зможуть нести до 90 літаків і вертольотів різного призначення: палубні літаки 5-го покоління F-35, винищувачі-штурмовики F/A-18E/F Super Hornet, літаки АВАКС E-2D Advanced Hawkeye, літаки електронної протидії EA-18G, багатоцільові вертольоти MH-60R/S, а також бойові безпілотні літальні апарати.

Одним з істотних технологічних нововведень є заміна парових катапульт C-13 на нові електромагнітні катапультикатапульты (Electromagnetic Aircraft Launch System, EMALS) фірми General Atomics на основі лінійного електродвигуна. Вона дозволяє розганяти бойові літаки більш плавно і уникати занадто сильних навантажень на конструкцію літального апарату. Демонстраційний варіант катапульти був випробуваний в Тестовому центрі військово-морських авіаційних систем (NASC) в Лейкхерсті в штаті Нью-Джерсі. У разі успіху, електромагнітні катапульти забезпечать більшу керованість процесу запуску літаків, менші навантаження на літаки і пілотів, можливість зльоту при більш широкому діапазоні швидкостей і напрямків вітру, спеціальні режими запуску безпілотних апаратів.

Очікується застосування нових турбоэлектрических аэрофинишеров фірми General Atomics. Натяг синтетичного троса аэрофинишера буде регулюватися електромотором, що забезпечить більш плавний пробіг і відсутність екстремальних навантажень на трос, гальмівний гак і фюзеляж літака.

озброєння

Як засоби ППО самооборони корабель озброєний ракетами ESSM фірми Raytheon з двома 8-контейнерними пусковими установками на 32 ракети кожна. Ракети призначені для боротьби зі швидкісними высокоманевренными протикорабельними ракетами. Системи ближнього радіусу дії включають зенітні ракети RAM виробництва Raytheon і Ramsys GmbH.

На кораблі буде застосована вдосконалена система складування та подачі боєприпасів та витратних матеріалів зі сховищами подвоєної висоти. Боєзапас авіаносця складається з ракет, артилерійських пострілів, бомб і ракет «повітря-земля» для ударних літаків, торпед і глибинних бомб для протичовнової авіації. Озброєння піднімається з арсеналів до основних пунктів обробки та складання на рівні 02 (під польотної палубою), звідки подаються на палубу швидкісними підйомниками. Розробка підйомників здійснювалася компаніями Federal Equipment Company і Oldenburg Lakeshore Inc.

силова установка

Два нових реактори A1BA1B, заново розроблених для авіаносця, здатні виробляти на 25 % більше електроенергії, ніж енергоустановка авіаносця попереднього покоління, а трудомісткість обслуговування скорочена на 50 %. Запас потужності дозволяє кораблю швидше перезаряджати катапульти і запускати літаки. Реактор може працювати без заміни паливних стрижнів в протягом 50 років. Це перший ядерний реактор, який не вимагає перезавантаження палива за весь час служби авіаносця.

Склад серії

Джерело інформації: Доповідь дослідницької служби Конгресу США. Всі дати після 2009 року — плановані. 24 квітня 2014 р. Google опублікувала супутниковий знімок, на якому видно другий авіаносець серії, CVN-79 «Джон Ф.Кеннеді», що знаходиться на стапелі суднобудівної корпорації «Нортроп Груммана». Характерна конструктивна особливість кораблів цієї серії - передвинутая до корми "командна рубка".

Авіаносець «Джеральд Форд» спущений на воду 9 листопада 2013 року, на верфі Ньюпорт-Ньюс у Вірджинії.

Назва	Номер	Закладка	Спуск на воду	Вступ в стрій	Замінить у строю
Джеральд Р.Форд Gerald R. Ford	CVN-78	14.11.2009	9.11.2013	31.05.2017	Ентерпрайз (CVN-65)
Джон Ф. Кеннеді John F. Kennedy	CVN-79	22.08.2015	~2018	~2022	Німіц (CVN-68)
Ентерпрайз Enterprise	CVN-80	~2018	~2023	~2025	Дуайт Ейзенхауер (CVN-69)

Посилання

• CVN 78 Gerald R Ford Class – US Navy CVN 21 Future Carrier Programme, USA. Naval-technology.com. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 20 березня 2009.
• Design & Preparations Continue for the USA’s New CVN-21 Super-Carrier. Defence Industry Daily. 15 января 2009. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 20 березня 2009.
• Aircraft Carriers – CVN 21 Program. United States Navy Fact File. United States Navy. обновлено 23 февраля 2009. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 20 березня 2009.
• Navy Ford (CVN-78) Class Aircraft Carrier Program: Background and Issues for Congress, February 9, 2012. Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2012.

[[Категорія:Авіаносці типу «Форд»]] [[Категорія:Майбутні події]]