Користувач:Heatherrale/Інфостиль

Інфостиль — сукупність прийомів та принципів, що використовуються при написанні та редагуванні інформаційних текстів (здебільшого для веб-сайтів, блогів та e-mail розсилок). Термін було введено у загальне користування російським копірайтером Максимом Ільяховим. Принципи інфостилю використовуються переважно редакторами онлайн-джерел, копірайтерами та фахівцями з інтернет-маркетингу. Інфостиль не має нічого спільного із стилістикою російської та української мов і є лише терміном, використовуваним у професійних колах.

Історія

Одним із основоположників інфостилю на російськомовному просторі вважається радянський перекладач Іван Кашкін та його учні — "кашкінці". Перекладаючи російською твори відомих англомовних авторів (зокрема Ч. Діккенса та Е. Хемінгуея), "кашкінці" боролися з буквалізмом та зокрема недоцільним використанням дієприкметникових та дієприслівникових зворотів у художніх перекладах.^[1] Частина прийомів, використовуваних "кашкінцями", дуже схожа на засади інфостилю, представлені у XXI сторіччі.

Першою спробою сформулювати засади інфостилю нерідко вважають книгу Нори Галь "Слово живе і мертве". Перекладачка виступала проти використання канцеляриту у всіх сферах людського спілкування та художніх текстах зокрема. На думку Галь, канцелярит — це^[2]:

...витіснення дієслова, тобто руху, дії, дієприкметником, дієприслівником, іменником (особливо віддієслівним!), а значить — застійність, малорухливість...із всіх дієслівних форм пристрасть до інфінітиву...нагромадження іменників у непрямих відмінках...надлишок іноземних слів...витіснення активних зворотів пасивними...сірість, одноманітність, стертість, штамп.

Оскільки Нора Галь виступала за спрощення та "оживлення" текстів, її також вважають однією з основоположників сучасного інфостилю.

Основні принципи інфостилю було викладено у догмі газети російської газети "Відомості" у 2001 році. На думку авторів догми^[3], якісний текст має бути:

незалежним від сторонньої думки;
об'єктивним та обгрунтованим;
підкріпленим авторитетними джерелами;
таким, що містить перевірені факти;
таким, що не містить великої кількості підрядних речень, громіздких ввідних конструкцій, та іншомовних слів.

Автором сучасного поняття "інфостиль" вважають російського копірайтера Максима Ільяхова. У своїй книзі "Пиши, скорочуй" (рос. "Пиши, сокращай"), вперше виданій у 2016 році та написаній у співавторстві з Людмилою Саричевою, він "на конкретному прикладі показує, що таке добре і що таке погано в інформаційному, рекламному, журналістському та публіцистичному тексті". Книга містить збір правил та рекомендацій, які здебільшого і використовуються сучасними копірайтерами при написанні текстів в інфостилі. У передмові автор зазначив, що при написанні книги спирався на твори Нори Галь та "Догму", а також на філологічні праці Корнія Чуковського.

Основні принципи

За Ільяховим^[4], якісний текст, написаний в інфостилі, має відповідати наступним основним критеріям:

бути корисним для читача;
бути максимально простим (висловленим максимально просто без негативних наслідків для сенсу);
не містити стоп-слів (слів та фраз, які можна видалити з тексту без втрати сенсу), оціночних тверджень, мовних штампів та кліше;
містити реальні історії та приклади;
не містити канцеляризмів;
виявляти повагу до читача та турботу про його інтереси;
не критикувати людей та не містити евфемізмів;
висвітлювати лише правдиві та достовірні факти;
не містити "перевантажених" речень (одне речення має виражати одну думку);
не використовувати парцеляцію;
містити якомога менше підрядних речень та речень з однорідними членами, що близькі за змістом;
не містити занадто довгих абзаців (один абзац — одна тема);
не містити значних відхилень від основної теми;
переслідувати певну мету;
мати чітку структуру (введення, основна частина, кінцівка);
мати заголовок, що привертає увагу читача (при цьому він не має бути занадто "кричущим");
містити якісні ілюстрації.

Для перевірки тексту на відповідність нормам інфостилю було створено онлайн-сервіс Главред, де введені тексти оцінюються по шкалі від 0 до 10.

↑ Кашкин, Иван (1977). Для читателя-современника. Статьи и исследования (Російська) . Москва: Советский писатель.
↑ Галь, Нора (2001). Слово живое и мертвое (Російська) . Москва: Международные отношения. ISBN ISBN 5-7133-1078-7. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
↑ Догма газети "Відомості" (PDF) (Російська) .
↑ Ильяхов, Максим (2017). Пиши, сокращай: как создавать сильный текст (Російська) . Москва. ISBN 978-5-9614-5967-8.

[1] Кашкин, Иван (1977). Для читателя-современника. Статьи и исследования (Російська) . Москва: Советский писатель.

[2] Галь, Нора (2001). Слово живое и мертвое (Російська) . Москва: Международные отношения. ISBN ISBN 5-7133-1078-7. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)

[3] Догма газети "Відомості" (PDF) (Російська) .

[4] Ильяхов, Максим (2017). Пиши, сокращай: как создавать сильный текст (Російська) . Москва. ISBN 978-5-9614-5967-8.

[1]

[2]

[3]

[4]