Вікіпедія

Користувач:Firecolonel/Чернетка

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Десятников.
Пилип Миколайович Десятников
рос. Филипп Николаевич Десятников
Народився28 листопада 1928(1928-11-28)
с. Россошинське,
Зерноградський р-он,
РРФСР, СРСР
Помер1 травня 2017(2017-05-01) (88 років)
Київ, Україна
ГромадянствоСРСР СРСР→
Україна Україна
Діяльністьпожежник
Званнягенерал-майор вн. сл.

Пилип Миколайович Десятников (1928—2017) — радянський та український пожежник, начальник Головного управління пожежної охорони МВС України (1977—1993), генерал-майор внутрішньої служби (1983).

Біографія

ред.

Народився 28 листопада 1928 р. в с. Россошинське Зерноградського району Ростовської області в селянській родині[1].

Закінчив Харківське пожежно-технічне училище МВС СРСР (1949), Вищі пожежно-технічні курси МВС СРСР (1957), Київський інженерно-будівельний інститут (1967).

З 1946 по 1993 рр. — в органах внутрішніх справ, із них понад 25 років на керівних посадах у підрозділах пожежної охорони УВС Київської обласної та міської Ради депутатів трудящихся, а також в УПО (ГУПО) МВС України.

З 1971 по 1975 рр. — начальник УПО Київської області, з 1975 по 1977 рр. — начальник УПО м. Києва. У 1977 р. призначений начальником УПО МВС Української РСР, а в 1992 р. — начальником ГУПО МВС України.

Приділяв багато уваги вдосконаленню служби пожежної охорони, підвищенню її боєздатності та зміцненню матеріально-технічної бази. Пожежна охорона України неодноразово визнавалася серед найкращих у СРСР. Під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (1986) вміло організував залучення додаткових протипожежних формувань з мобілізацією сил та засобів, дислокованих на території Української РСР, за що був нагороджений орденом Леніна[2].

Після виходу на пенсію займався громадською діяльністю, пов'язаною із чорнобильською проблематикою. Проживав у м. Києві. Помер 1 травня 2017 р[3].

Громадська діяльність

ред.

З 1994 р. — у відставці. Брав активну участь у громадському житті. Обирався Президентом Всеукраїнської Чорнобильської спілки інвалідів МВС України, заступником голови асоціації «Чорнобиль» органів та військ МВС України, заступником голови Ради ветеранів МВС України, був членом громадської Колегії Міністерства України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[4].

Обирався депутатом Київської міської Ради (1973, 1975).

Нагороджений орденом Леніна (1986), орденами України «За заслуги» ІІІ ступеня (1998), ІІ ступеня (2002), І ступеня (2006)[5], а також багатьма державними та відомчими медалями та знаками, у тому числі «За відвагу на пожежі» (1973), «Ветеран праці» (1984) та ін. нагородами. Почесний член Всеукраїнської асоціації ветеранів та пенсіонерів МНС (2008)[6]. Заслужений працівник МВС України.

Примітки

ред.
  1. ↑ Училище в моїй долі. http://vp.nuczu.edu.ua/uk/spohady/8-spogadi-vipusknikiv/11-desyatnikov-filipp-nikolaevich.
  2. ↑ Генерал Десятников о Чернобыле.https://www.rubin01.ru/info/news/general-desyatnikov-o-chernobyle.
  3. ↑ Пішов з життя ветеран Пожежної охорони Філіп Десятников. https://taurica.net/266429-Ushel-iz-zhizni-veteran-Pozharnoiy-ohrany-Filipp-Desyatnikov.html.
  4. ↑ Вогонь Чорнобиля. Книга мужності й болю : літопис Чорнобильської трагедії у документах, фактах та свідченнях самовидців / вид. проект та авт. текст. В. Шкляр, М. Шпакуватий. – К.: Видавничий дім "Альтернативи", 1998. – С.283.
  5. ↑ Указ президента України №578/200. https://www.president.gov.ua/documents/5782006-4495.
  6. ↑ У МНС вшанували колишнього начальника Управління пожежної охорони МВС України П.М.Десятникова. https://dsns.gov.ua/news/ostanni-novini/9272.

Література

ред.

Категорія:Пожежні служби Категорія:Пожежні СРСР Категорія:Чорнобильська катастрофа Категорія:Ліквідатори Чорнобильської аварії Нагороджені медаллю «За відвагу на пожежі» Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Firecolonel/Чернетка&oldid=41523736