Користувач:Drrodolit/Франчук Дмитро Миколайович

Drrodolit/Франчук Дмитро Миколайович
Народився	11 серпня 1948(1948-08-11) (76 років) село Комарівка, Гайсинський район, Вінницька область
Alma mater	Київський автодорожній інститу (Національний транспортний університет)

Франч́ук Дмитр́о Микол́айович (нар. 11 серпня 1948, село Комарівка, Гайсинський район, Вінницька область) — український інженер-механік, науковець у сфері автотранспорту, популяризатор автоспорту та інших видів спорту в Україні. Кандидат технічних наук, доцент, має 85 наукових і учбово-методичних робіт, 4 монографії, автор статтей в Енциклопедії сучасної України, а також винахід. Відомий як розробник теорії керованості картів.

Біографія

Народився в сім’ї вчителів. Батько, Франчук Микола Васильович (1921-2007). Мати, Коваль-Франчук Ганна Андріївна (1924-2014).

В 1966 році закінчив з золотою медаллю Христинівську середню школу №2.

У 1971 році закінчив автомобільний факультет Київського автомобільно-дорожного інституту. Там же в 1979 році захистив кандидатську дисертацію.

Після закінчення інституту працював майстром, інженером ВТВ, головним механіком та начальником гаражу в автотранспортних підприємствах Головкиївміськбуду (1971-1977). З 1977 року по 1990 рік – аспірант, ст.. науковий співробітник, асистент, доцент, докторант Київського автомобільно-дорожного інституту. З 1990 по 1992 рік – головний конструктор, зам. директора науково-дослідного центру СП «Новінтех - Оптіс». З 1992 року по 1993 рік працював директором департаменту консалтингу та розвитку СП «Український бізнес-центр». В 1993 став співзасновником підприємства ТОВ «Автоінформбізнес» і по 2018 рік працював його генеральним директором.

Дочки: Наталія, 1972 р.н. і Яніна, 1973 р.н. – майстри спорту, перший в Україні жіночий ралійний екіпаж, син Дмитро 1988 р.н. Чемпіон України з картингу, майстер спорту, багаторазовий чемпіон України з радіокерованих моделей гелікоптерів, член збірної України на Чемпіонаті світу з радіокерованих моделей гелікоптерів.

Основні напрямки наукової та інженерної діяльності

Займався науковими дослідженнями в галузі автомобільного транспорту, якості послуг, організації та управління підприємств. Завідував галузевою науково-дослідною лабораторією КАДІ при Міністерстві автомобільного транспорту (1979-1990). Проводив теоретичні дослідження керованості та динаміки автомобільної спортивної техніки, зокрема керованістю картів, як специфічних спортивних болідів з нерозрізною (бездиференціальною) задньою віссю, а також практичним впровадженням отриманих результатів при підготовці спортивної техніки до участі в змаганнях. Отримав ряд математичних залежностей між параметрами налаштування перегонових автомобілів.

Популяризатор автомобільного спорту в Україні

У 80-ті роки став провідним суддею з автокросу, трекових автомобільних перегонів, кільцевих перегонів. Одним із перших у СРСР написав і почав успішно застосовувати програму з електронного хронометражу кільцевих перегонів на ПЕОМ. Вищими досягненнями у суддівській практиці можна вважати суддівство в якості головного судді: - кількох Кубків Дружби соцкраїн з автокросу; - спартакіади народів СРСР з автокросу; - міжнародних перегонів по кросу Кубок Дунаю; - чемпіонату СРСР з іподромних перегонів;

В 1993 році обирається першим віце-президентом Автомобільна Федерація України (ФАУ) і на цій посаді до 1996 року, а потім як віце-президент по спорту та Голова Комісії автомобільного спорту займається (до 2005) інтеграцією автомобільного спорту незалежної України в міжнародний автомобільний спорт. Постійно приймав участь в роботі комісій та комітетів ФАУ. З 2014 року – голова Апеляційного суду ФАУ.

З 2003 року по 2014 рік – віце-президент, член президії Федерації картингу України.

Суддя міжнародної категорії по автоспорту. Як спортивний комісар брав участь у складі жюрі на етапі Чемпіонату Європи з картингу та етапі Кубка Європи з ралі.

В 2007 році видав монографію "Керованість карту: теорія і практика", що є першої в світі науково-практичною працею з вивчення характеристик керування картом.

Створення гірськоголижнього спорткомплексу "Протасів Яр"

Разом з партнерами Король Світланою Іванівною та Тікуном Леонідом Дмитровичем власним коштом створив у Києві гірськолижний спортивний комплекс із штучним снігоутворенням «Протасів Яр» у місті Київ. Комплекс був омологований Міжнародною лижною федерацією і на ньому почали проводитись змагання загальнодержавного та міжнародного масштабу ГЛСК Протасів Яр. Завдяки цьому Київ став першою в світі столицею, в межах якого почав функціонувати такий спортивний та оздоровчий комплекс.

Участь в інших видах спорту

Включений до складу суддівської колегії чемпіонату України з сучасного п’ятиборства (Лазер Ран)[1] та суддівської колегії чемпіонату України з сучасного п’ятиборства (біатл, тріатл)[2].

Основні опубліковані праці

- Автомобільний спорт / Д. М. Франчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-42457

- Управляемость карта: теория и практика [Текст] / Д. Н. Франчук. - К. : Иван Федоров, 2007. - 320 с.: рис. - Библиогр.: с. 291-292.

- Kart chassis setup theory and practical guide [Text] / D. N. Franchuk. - Kyiv : Ivan Fedorov, 2010. - 261 p.: fig., phot., tab. - Бібліогр.: p. 241-242

- Karting. Segreti tecnici per la vittoria [Text] / Dmytro Franchuk. - Kyiv : Ivan Fedorov, 2014. - 260 p. : fig., tab. - Бібліогр.: с. 241-242.

- Кольцевые гонки: физика и математика успеха [Текст] / Дмитрий Франчук. - Киев : Деонис+, 2021. - 307 с. : рис., табл.