Вікіпедія

Користувач:Dingmatu/Естафетний біг 4 × 100 метрів

Легка атлетика
Естафетний біг 4 × 100 метрів
Умови проведення
Місце просто неба
Рекорди (чоловіки)
світу Ямайка Ямайка (Неста Картер, Майкл Фрейтер, Йоган Блейк, Усейн Болт) 36,84 (2012)
Європи Велика Британія Велика Британія (Адам Джемілі, Жарнел Г'юз, Річард Кілті, Нетаніел Мітчелл-Блейк) 37,36 (2019)
Рекорди (жінки)
світу США США (Тіанна Бартолетта, Еллісон Фелікс, Б'янка Найт, Кармеліта Джетер) 40,82 (2012)
Європи  НДР (Марліс Ґер, Інґрід Ауерсвальд, Сабіне Гюнтер, Сільке Меллер) 41,37 (1985)
України (Олеся Повх, Христина Стуй, Марія Рємєнь, Єлизавета Бризгіна) 42,04 (2012)

Естафетний біг 4 × 100 метрів або естафета у спринті — це бігове змагання в легкій атлетиці на одне коло стадіону (400 метрів) з чотирма бігунами, коли кожен біжить 100 метрів. Перші бігуни повинні стартувати з тієї ж позиції, що і для індивідуальних перегонів на 400 метрів. Естафетну паличку несе кожен бігун. До 2018 року естафету потрібно було передати протягом 20-метрової зони, перед якою була 10-метрова зона прискорення. Зі зміною правила, введеною в дію з 1 листопада 2017 року, ця зона була змінена, щоб включити зону прискорення до складу зони передачі естафети, зробивши всю зону довжиною 30 метрів. Бігун, що приймає естафету, не може торкатися естафетної палички, поки вона не ввійде в цю зону, а бігун, що передає естафету, не може торкатися естафетної палички після того, як вона покине зону. Зона зазвичай позначається жовтим кольором, часто використовуючи лінії, трикутники або шеврони. Хоча правила визначають точне розташування знаків, кольори та стиль лише "рекомендуються". Тому що більшість застарілих доріжок все ще мають старі позначення, зміна правила дозволяє ще використовувати наявні позначки. [1] Не всі спортивні федерації прийняли зміну правила.

Передача естафети в цих перегонах, як правило, сліпа. Бігун, що приймає, простягає пряму руку назад, коли він потрапляє у зону передачі або коли бігун, що передає, подає словесний сигнал. Бігун, що приймає естафету, не озирається назад, і бігун, що передає естафету, несе відповідальність вложити естафетну паличку в простягнуту руку і не відпускати, поки наступний бігун не візьметься за неї, не перетнувши зону передачі, і зупинитися після обміну естафети. [2] [3] Бігуни першої й третьої черги, як правило, бігають по внутрішній стороні доріжки з естафетною паличкою в правій руці, тоді як бігуни другої та четвертої черги беруть паличку в ліву. Відшліфовані передачі можуть певною мірою компенсувати відсутність базової швидкості, а дискваліфікація за падіння палички або її передачу поза зоною є звичайним явищем, навіть на найвищому рівні. [4] Час естафети, як правило, на 2-3 секунди швидший, ніж сума найкращого часу окремих бігунів.

Чоловічі та жіночі команди Сполучених Штатів історично домінували в цих змаганнях протягом 20 століття, вигравши найбільшу кількість олімпійських золотих медалей та більшість світових чемпіонатів IAAF. Карл Льюїс бігав останню чергу в естафетних командах США, які встановили шість світових рекордів з 1983 по 1992 рік, включаючи першу команду, яка подолала 38 секундну позначку.

Нинішній світовий рекорд серед чоловіків становить 36,84, встановлений збірною Ямайки у фіналі Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні 11 серпня 2012 року. Як єдина команда, яка на сьогодні подолала 37 секундну позначку, Ямайка домінувала у цьому виді спорту, вигравши дві поспіль золоті олімпійські медалі, а також чотири чемпіонати світу поспіль. Попередній рекорд становив 37,04 секунди, встановлений збірною Ямайки на чемпіонаті світу 2011 року.

Найшвидший вимірений електронним секундоміром останньої черги здійснений Усейном Болтом на світових естафетах IAAF 2015 року - 8,65 секунди[5], тоді як Боб Гейс був пробіг за 8,7 секунди за ручним секундоміром у фіналі Токійських ігор 1964 року. Ігри в Токіо також мали електронний хронометраж; після огляду відео, Гейс пробіг 8,6 секунди у фіналі та дивовижні 8,5 секунди у півфіналі. [6]

Світовий рекорд серед жінок становить 40,82 секунди, встановлений США у 2012 році на Олімпійських іграх у Лондоні. Найшвидший забіг останньої черги, серед жінок, - 9,70 від Кармеліти Джетер.

Згідно з правилами IAAF, світові рекорди в естафеті можуть бути встановлені лише за умови, що всі члени команди мають однакову національність.

Найкращі 10 країн

ред.

Чоловіки

ред.
  • Вірно станом на липень 2021 р. [7] [8]
Ранг Час Команда Нація Дата Місце Посилання
1 36,84 Неста Картер, Майкл Фрейтер, Йоган Блейк, Усейн Болт   Ямайка 11 серпня 2012 року Лондон [9]
2 37.10 Крістіан Коулман, Джастін Гатлін, Майк Роджерс, Ноа Лайлс   Сполучені Штати Америки 5 жовтня 2019 р Доха [10]
3 37,36 Адам Джемілі, Жарнель Хьюз, Річард Кілті, Нетаніл Мітчелл-Блейк   Велика Британія 5 жовтня 2019 р Доха [10]
4 37,43 Шухей Тада, Кірара Ширайші, Йошіхіде Кірю, Абдул Хакім Сані Браун   Японія 5 жовтня 2019 р Доха [10]
5 37,62 Даррел Браун, Марк Бернс, Еммануель Каландер, Річард Томпсон   Тринідад і Тобаго 22 серпня 2009 р Берлін
6 37,64 Акім Хейнс, Аарон Браун, Брендон Родні, Андре Де Грас   Канада 19 серпня 2016 року Ріо-де-Жанейро
7 37,65 Тандо Длодло, Саймон Магакве, Кларенс Муняї, Акані Сімбіне   Південно-Африканська Республіка 4 жовтня 2019 Доха [11]
8 37,72 Родріго до Нашіменто, Вітор Уго дус Сантуш, Дерік Сільва, Паулу Андре де Олівейра   Бразилія 5 жовтня 2019 р Доха [10]
9 37,79 Макс Моріньєр, Даніель Сангума, Жан-Шарль Труабал, Бруно Марі-Роуз   Франція 1 вересня 1990 року Спліт
Су Бінгтянь, Сюй Чжоучжун, У Чжицян, Се Чженьє   China 4 жовтня 2019 Доха [11]

Жінки

ред.
  • Вірно станом на липень 2021 р. [12] [13]
Ранг Час Команда Нація Дата Місце Посилання
1 40,82 Тіанна Медісон, Еллісон Фелікс, Б'янка Найт, Кармеліта Джетер   United States</img>  United States 10 серпня 2012 року Лондон
2 41.07 Вероніка Кемпбелл-Браун, Наташа Моррісон, Ілейн Томпсон, Шеллі-Ен Фрейзер-Прайс   Jamaica</img>  Jamaica 29 серпня 2015 року Пекін
3 41,37 Сілке Гладіш-Меллер, Сабіне Рігер-Гюнтер, Інгрід Ауерсвальд-Ланге, Марліс Гер Шаблон:Дані країни German Democratic Republic</img>Шаблон:Дані країни German Democratic Republic 6 жовтня 1985 року Канберра
4 41,49 Ольга Богословська, Галина Мальчугіна, Наталя Воронова, Ірина Привалова   Russia</img>  Russia 22 серпня 1993 року Штутгарт
5 41,63 Тетяна Пінто, Ліза Майєр, Джина Люкенкемпер, Ребекка Хаасе Шаблон:Дані країни Germany</img>Шаблон:Дані країни Germany 29 липня 2016 року Мангейм
6 41,77 Аша Філіп, Дезіре Генрі, Діна Ашер-Сміт, Дарілл Нейта   Great Britain</img>  Great Britain 19 серпня 2016 року Ріо-де-Жанейро
7 41,78 Патрісія Жирар, Мюріель Хуртіс-Хуайрі, Сільвіан Фелікс, Крістін Аррон   France</img>  France 30 серпня 2003 року Париж
8 41,92 Саватеда Файнс, Чандра Стерруп, Поліна Девіс-Томпсон, Деббі Фергюсон   Bahamas</img>  Bahamas 29 серпня 1999 року Севілья
9 42.00 Антоніна Побюбко, Наталя Воронова, Марина Жирова, Ельвіра Барбашина Шаблон:Дані країни Soviet Union</img>Шаблон:Дані країни Soviet Union 17 серпня 1985 року Москва
10 42.03 Келлі-Ен Батіст, Мішель-Лі Ай, Реяре Томас, Семой Хаккет   Trinidad and Tobago</img>  Trinidad and Tobago 29 серпня 2015 року Пекін

[[Категорія:Естафетний біг]] [[Категорія:Дисципліни легкої атлетики]]

  1. ↑ https://www.iaaf.org/about-iaaf/documents/rules-regulations IAAF rulebook Rule 170
  2. ↑ Price, Satchel. How do track relay handoffs work?. SB Nation. Процитовано 23 March 2018.
  3. ↑ Keys to secure a smooth baton handoff. Human Kinetics. Процитовано 23 March 2018.
  4. ↑ Ellis, Aaron. Why Do Baton Drops Happen So Often in Professional Relay Races?. Huffington post. Процитовано 23 March 2018.
  5. ↑ Men's 4x100m relay. alltime-athletics.com. Процитовано 12 листопада 2020.
  6. ↑ http://sports.espn.go.com/oly/summer08/fanguide/athlete?athlete=5325
  7. ↑ All-time men's best 4 × 100m Relay. IAAF. 13 August 2017. Процитовано 24 August 2019.
  8. ↑ All-time men's best 4×100m Relay. alltime-athletics.com. 27 July 2019. Процитовано 28 July 2019.
  9. ↑ The XXX Olympic Games - 4x100 metres Relay Men Final - Results. IAAF. 11 August 2012. Процитовано 13 August 2017.
  10. ↑ а б в г 4×100m Relay Men − Final − Results (PDF). IAAF. 5 October 2019. Процитовано 6 October 2019.
  11. ↑ а б 2019 Heats
  12. ↑ All-time women's best 4 × 100m Relay. IAAF. 24 August 2019. Процитовано 19 August 2017.
  13. ↑ All-time women's best 4×100m Relay. alltime-athletics.com. 21 July 2019. Процитовано 28 July 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Dingmatu/Естафетний_біг_4_×_100_метрів&oldid=33023385