Користувач:Dgho/Ультраоброблена їжа

Ризики для здоров'я ред.

У Франції ультраоброблені харчові продукти складають близько 80 % поточної пропозиції в гіпермаркетах і супермаркетах, попри те, що в ідеалі ці продукти не повинні перевищувати 15 % добового споживання[1]. Від 33 до 36 % споживаних калорій у Франції припадає на УХП[2], при чому до 40 % у дієті веганів (останні, втім, також споживають більше сирих продуктів)[3][4].

Надто багаті шкідливими цукрами та шкідливими жирами, їх іноді описують як «підроблену їжу», «брехливі продукти» або «денатуровану їжу»[5]. Проте, реклама та яскраве пакування стимулюють їх споживання.

Наукові дослідження ред.

Останніми роками було продемонстровано численні зв'язки між споживанням УХП та поганими наслідками для здоров'я, причому найбільш переконливим є підвищення ризику смертності від усіх причин, смертність, пов'язана з серцево-судинними захворюваннями, психічні розлади, ожиріння, надмірна вага та діабет 2 типу[6].

За винятком збільшення ваги[7], причинно-наслідковий зв'язок цих наслідків не встановлений, і немає єдиної думки щодо механізмів дії. Утім, для цих ризиків були висунуті пояснення. З одного боку, УХП мають гірші харчові профілі. З іншого боку, вони замінюють у раціоні продукти, що не пройшли ультраобробку, такі як фрукти, овочі, бобові, горіхи та насіння. Нарешті, вони зазнали змін у своїй фізичній структурі, що може впливати на відчуття ситості. Може зіграти певну роль і наявність добавок, а також забруднюючих речовин з упаковки[6].

Слід зазначити, що не всі підкатегорії УХП демонструють однакові асоціації. Зернові каші, темний/цільнозерновий хліб, паковані солодкі та солоні закуски, фруктові продукти та йогурти, а також десерти на основі молочних продуктів пов'язані зі зниженим ризиком діабету 2 типу[8].

У порівнянні з сирою їжею ультраоброблена їжа складається з інгредієнтів, складність початкової структури яких дуже змінена. Відповідно до роботи д-ра Ентоні Фардета, «матричний ефект» продукту харчування більше сприяє впливу на здоров'я, ніж його поживний склад. Це помітно впливає на кінетику вивільнення поживних речовин у травному тракті, їх біодоступність і, отже, їх метаболічні ефекти, а також на відчуття ситості. Порівняно з вихідними інгредієнтами, засвоюваність поживних речовин в ультраоброблених продуктах змінюється, що, зокрема, призводить до різних фізіологічних і метаболічних реакцій[9].

Наприклад, цілий мигдаль виділяє ліпіди повільніше, ніж мигдальний порошок. Початкова матриця мигдалю забезпечує складну взаємодію між поживними речовинами, що обмежує всмоктування ліпідів у товстій кишці. Ультраобробка харчових продуктів змінює метаболічні та фізіологічні реакції в довгостроковій перспективі[10].

Питання охорони здоров'я та обізнаності ред.

З моменту першого визначення класифікації Nova в 2009 році, ультраоброблені харчові продукти викликають дедалі більше занепокоєння в органів охорони здоров'я, включаючи ВООЗ і ФАО, навіть у таких країнах, як Уругвай, які давно позбавлені шкідливої їжі[11].

З 2019 року УХП згадуються у французькій національній програмі харчування та здоров'я, опублікованій Міністерством охорони здоров'я, яка сформулювала мету «зупинити зростання споживання продуктів ультраобробки (за класифікацією Nova) та скоротити споживання цих продуктів на 20 % протягом періоду з 2018 по 2021 рік». Йдеться також про «заохочення вдосконалення промислових практик на основі результатів досліджень оброблених і ультраоброблених харчових продуктів». На додаток до цих цілей PNNS 4 рекомендує «обмежити вживання солодких напоїв, жирної, солодкої, солоної та ультраобробленої їжі»[12].

Щоб краще харчуватися, бажано читати перелік інгредієнтів на етикетці продукту. Продукт, швидше за все, є ультраобробленим, якщо він містить:

  • довгі списки інгредієнтів;
  • інгредієнти, яких немає в традиційних стравах;
  • багато добавок;
  • незвичайні заяви про здоров'я[13].

Однією з рекомендацій деяких дослідників з Національного інституту агрономічних досліджень[fr] (Париж) є споживання меншої кількості продуктів, які пройшли ультраобробку[14]. Їхня робота пропонує прийняти універсальну профілактичну дієту, засновану на правилі 3V, а саме: переважно рослинну (Végétale), справжню (Vraie) і різноманітну (Variée) дієту, яка надає перевагу місцевим і сезонним продуктам. Перевагами такої дієти є сприятливий вплив на здоров'я на індивідуальному рівні та зменшення екологічних проблем, пов'язаних з агропромисловою системою в цілому[15].

Вплив промислових лобі ред.

Дослідники нещодавно (2021) показали, як суб'єкти харчової промисловості через своїх лобістів[fr], внутрішні лабораторії та дослідників, відділи преси та зв'язків з громадськістю, через «фронтові організації» (Industry Front Groups)[16], маніпулюють національною та глобальною політикою щодо УХП, прагнучи уповільнити та обмежити роботу ВООЗ та незалежних дослідників, використовуючи методи, що нагадують методи тютюнової промисловості[17]. Ці методи в основному базуються на потрійній стратегії:

  1. об'єднання промисловців за групами тиску на національному та міжнародному рівнях через відкриті альянси між компаніями, та через більш таємні зв'язки (наприклад, у сферах науки, політики з наймом державних службовців (див. обертові двері[fr]), або колишніх співробітників ВООЗ). Також передбачається кооптація НУО та впливових осіб громадянського суспільства. Це лобіювання також виражається через конференції, консультації та офіційні слухання, на яких представлені точки зору, сприятливі для галузі[17];
  2. пряме чи опосередковане сприяння формуванню чи переформулюванню державної політики (або уповільнення її в інший спосіб)[17];
  3. контроль або пряма інформація про продукти харчування, в тому числі через «фінансування та розповсюдження досліджень, сприятливих для комерційних інтересів, і оскарження несприятливих доказів»[17]. Публічні повідомлення індустрії також передаються особистостями, яких висвітлюють піарники та некритична журналістика.


  1. (PDF) La classification NOVA des aliments selon leur degré de transformation : définition, impacts santé et applications. ResearchGate (англ.). Процитовано 17 листопада 2018..
  2. C. Julia (01/2018). Contribution des aliments ultra-transformés dans le régime alimentaire des adultes de l’étude française NutriNet-Santé. etude-nutrinet-sante.fr (français) . Процитовано 25/02/2020..
  3. Consumption of Ultra-Processed Foods by Pesco-Vegetarians, Vegetarians, and Vegans: Associations with Duration and Age at Diet Initiation. Science Direct (en-EN) . 2021-01. Процитовано 19 вересня 2023..
  4. Veganement vôtre. Le Canard Enchaîné (фр.) (5216). 2020..
  5. Comment l’alimentation ultratransformée affecte notre santé. Le Monde.fr (фр.). 30 травня 2019. Процитовано 6 березня 2024.
  6. а б Lane, Melissa M.; Gamage, Elizabeth; Du, Shutong; Ashtree, Deborah N. (28 лютого 2024). Ultra-processed food exposure and adverse health outcomes: umbrella review of epidemiological meta-analyses. BMJ (англ.). 384: e077310. doi:10.1136/bmj-2023-077310. ISSN 1756-1833. PMID 38418082. Процитовано 29 лютого 2024.
  7. Kevin D. Hall (02/07/2019). Ultra-Processed Diets Cause Excess Calorie Intake and Weight Gain: An Inpatient Randomized Controlled Trial of Ad Libitum Food Intake (PDF). CellPress (anglais) .
  8. Chen, Zhangling; Khandpur, Neha; Desjardins, Clémence; Wang, Lu (28 лютого 2023). Ultra-Processed Food Consumption and Risk of Type 2 Diabetes: Three Large Prospective U.S. Cohort Studies. Diabetes Care. 46 (7): 1335–1344. doi:10.2337/dc22-1993. ISSN 0149-5992. PMC 10300524. PMID 36854188. Процитовано 29 лютого 2024.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  9. Anthony Fardet (09/09/2019). Pour manger sain, faire attention à la composition des aliments ne suffit pas. theconversation.com (français) . Процитовано 15/02/2020..
  10. SH Thilakarathna (01/01/2020). Emulsion Droplet Crystallinity Attenuates Postprandial Plasma Triacylglycerol Responses in Healthy Men: A Randomized Double-Blind Crossover Acute Meal Study. PubMed (anglais) .
  11. Carlos Augusto Monteiro (2019). Ultra-processed foods, diet quality, and health using the NOVA classification system (PDF). Food and Agriculture Organization of the United Nations (anglais) .
  12. Ministère des Solidarités et de la Santé (2019). Programme National Nutrition Santé 2019-2023 (PDF) (фр.). Paris. с. 94.
  13. Les Aliments ultra-transformés (français) . Процитовано 25/02/2020. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=2023-10-25 (довідка).
  14. Anthony FARDET (6 Juin 2019). Connaissez-vous la règle des 3 V pour bien manger tout en protégeant la planète ?. ouest-france.fr (français) . Процитовано 07 avril 2020..
  15. Food and Agriculture Organization of The United Nations World Health Organization (2019). Sustainable Healthy Diets (англ.). Rome. с. 44. ISBN 978-92-5-131875-1.
  16. Apollonio, Dorie E.; Bero, Lisa A. (2007-03). The Creation of Industry Front Groups: The Tobacco Industry and “Get Government Off Our Back”. American Journal of Public Health (англ.). 97 (3): 419–427. doi:10.2105/AJPH.2005.081117. ISSN 0090-0036. PMC 1805008. PMID 17267719. Процитовано 2 жовтня 2022.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  17. а б в г Lauber, Kathrin; Rutter, Harry; Gilmore, Anna B (2021-06). Big food and the World Health Organization: a qualitative study of industry attempts to influence global-level non-communicable disease policy. BMJ Global Health (англ.). 6 (6): e005216. doi:10.1136/bmjgh-2021-005216. ISSN 2059-7908. PMC 8202098. PMID 34117011. Процитовано 2 жовтня 2022.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)