Ярило

Про перші поселення в Щербашенцях свідчать дві могили, які були розкопані в 1927 році, з них викопали кістки людей і коней, металеві речі із сідел, стремена і шаблі. Давність їх не встановлено, але припускають думки, що вони належали до Трипільської культури (IV-III тис. До н. е.). Відомо, що за часів Київської Русі недалеко від Щербашенець проходили воєнні укріплення від набігів половців, які будували Київські князі. З історичних документів і художньої літератури (Володимир Малик "Черлені щити") можна дізнатись, що ці території заселяли Чорні Клобуки, союзники Київських князів. Густі ліси, що ними покрита територія Щербашенець,а також глухі яри, балки й річка були зручним сховищем для мисливців і втікачів, що тут оселялись. Протягом наступних століть ця територія фігурується, як пустеля, тобто незаселена територія. І лише в другій половині XVIII століття Щербашенці починають заселяти постійні поселенці. Сама назва Щербашенці походить від першопоселенця, козака, Щерби в 1775 році. Зараз Щербашенці це невелике село, де проживає біля 600 людей. Тут прокладена асфальтована дорога - зручне сполучення з Києвом. Цю мальовничу місцевість описували у своїх творах Т.Г Шевченко, Іван Нечуй-Левицький. Дослідник: Ярослав Щербашенський.