Вікіпедія

Користувач:Микола Івкі/Проект правопису 2018 року

< Користувач:Микола Івкі

Пропозиції та зауваження до нової редакції проекту Українського правопису

Автор зауважень (пропозицій) до проекту Українського правопису — Микола Івкі.

Розділ проекту Українського правопису, до якого висловлено зауваження (пропозиція); сторінка Зміст і обґрунтування зауваження (пропозиції)
Зміст тощо. С. 2 тощо. Терміни: префікс -> приросток, суфікс -> наросток. Слова префікс або суфікс можна також уживати, але рідше.

І приростки, і наростки в укр. словах поширені. Також приросток і наросток не мають, а префікс і суфікс мають звук [ф], який і досі чужий для багатьох-багатьох українців. Пор.: Федір і Хведір, телефон і телехвон.

Розділ І. С. 6. БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. Уживання І, И на початку слова. И на початку слова буває перед різними приголосними (не тільки перед н та р).

Пор.: індик, гіндик, индик, гиндик; Ілько, Гілько, Илько, Гилько; істик, гістик, истик, гистик.

Розділ І. С. 7. БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. Буква Г. Заміна: глотковий -> гортанний.

І словник-довідник «Українська літературна вимова і наголос» (с. 10),
і енциклопедія «Українська мова» («Приголосні звуки») містять слово „гортанний“.

Розділ І. С. 8. БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. Апостроф. 1. Примітка. 1. Помилка. Мова йде не про іншу букву, а про приголосний. Наприклад, у слові ім’я́ перед м є інша буква (і), але апостроф пишемо. Тоді „інша буква на позначення приголосного“.

2. Апостроф треба писати у словах виду ма́вп’ячий. Тут сонорний приголосний перед губним належить до попереднього складу (ма́в-п’я-чий, не ма́-вп’я-чий).
Тоді або „крім р“ -> „крім сонорних“,
або „інша буква (крім р),“ -> „інша буква на позначення шумного приголосного,“.
Ще: полб’яний, Посейм’я, довб’як, Довб’яга, Стовп’юк, Стовп’як, Стовп’яга, Стовп'яги; мавп’ятник, Присейм’я, Засейм’я.
Слова ма́вп’ячий, полб’яний, Присейм’я бувають у сучасних джерелах (словниках / енциклопедіях).

Розділ І. С. 8. БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. Примітка 3. Треба додати приклад „не 'ддавала «не віддавала»“.

Буває неправильно: „не д'давала“ (наприклад, [[1]]).

Розділ ІІ. С. 100. ЗРАЗКИ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ. III відміна. Однина. 3. Після неподовжених шиплячих -у: жовчу, пригорщу, нехворощу.

Укр. неподовжені шиплячі перед [а], [у] тверді.

Розділ ІІ. С. 111. ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ. Відмінювання дробових числівників. 2. Треба додати „пів,“.
Розділ ІІ. С. 123. Наказовий спосіб. Примітка 1. Буває не тільки розповіда́йте, але й розповіжте, розповідьте.

Розповіда́йте неоднозначно: чи від розповіда́ти, чи від розпові́сти́.
Один сучасний підручник (ISBN 5-11-004632-8) містить розповіж-те. Пор. їж-те.

Розділ ІІ. С. 123. Неозначена форма дієслова (інфінітив) 1. Помилка. Пропущено слово перед -ти: наросток (суфікс) / закінчення.

Попередньо пропущено „суфікс“.

2. Неозначена форма дієслова може не мати -ти- / -ть-: питоньки, їсточки, спатки, спатусі, купоньки. СУМ-11 / СУМ-20 містить ці та подібні слова.
Пестливі дієслова — одна з особливостей укр. мови.

Розділ ІІІ. С. 136. ГОЛОСНІ ЗВУКИ І БУКВИ НА ЇХ ПОЗНАЧЕННЯ. в) И. 1. Потрібно додати „чи́пси,“.

На упаковках і цінниках бачив тільки слово чіпси.

Розділ IV. С. 136. Відмінювання прізвищ. 1. Помилка. Пропущено „(Мамалúґи)“.

2. Помилка. Можна подумати, що для Мамалúга буде також Мамалúдзі чи для Мамалúґа — Мамалúги. Потрібно два рядки.
Мамалúга — Мамалúги, Мамалúзі й т. д.;
Мамалúґа — Мамалúґи, Мамалúдзі й т. д.;

3. Недолік. На багатьох сторінках буває явище „Гнатюˊк“. Треба: „Гнатю́к“.

Розділ IV. С. 142. Відмінювання прізвищ. Відмінювання імен. 2. 1. Помилка ?! „Олéж-е (-у)“ тлумачу як „Олéж-е (Олéж-у)“.Так і треба ??

Може, „Олéж-е (Олéг-у)“ ?!

2. Недолік. Потрібно додати до змісту „Відмінювання імен“

Розділ IV. С. 156. Географічні назви слов’янських та інших країн. 4. в) 6) Привóлжя / Привóлжа ?

Укр. неподовжені шиплячі перед [а] тверді.

Зв'язок ред.

  • Продовжую описувати негаразди, виявлені ще до жовтня. Микола Івкі (обговорення) 13:36, 11 жовтня 2018 (UTC)
  • Було опитування про проект правопису.
Живу в Україні, але взяти участь не зміг (читати міг, а відповідати чомусь не міг).
Скільки охочих не змогли взяти участь ?
Результати чомусь явно не об'єктивні.
Яскравий приклад.
Незалежність числівника пів помітно спрощує чинне правило щодо пів*.
Але учасники опитування не підтримали спрощення.
Коли про це вичитав, провів невелике опитування приблизно такого змісту:
як нині писати пів*груші, пів*абрикоси, пів*яблука, пів*Києва, пів*Європи ?
Ніхто (ніхто, навіть з вищою освітою) не відповів повністю правильно.
Що ж виходить ? Не знають і спрощення не хочуть ?
Микола Івкі (обговорення) 13:36, 11 жовтня 2018 (UTC) — Микола Івкі (обговорення) 10:22, 24 травня 2019 (UTC)
  • Що скажете про слова виду філологиня ?
На мою думку, такі слова знецінюють слова Богиня, господиня. Микола Івкі (обговорення) 13:14, 23 жовтня 2018 (UTC)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Микола_Івкі/Проект_правопису_2018_року&oldid=25246026