Користувач:Гатерас/Чернетка
Тест
| Вироцький Михайло Васильович | |
|---|---|
звання не вказане  Сотник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1892 с. Черепин, Завадівська волость, Черкаський повіт, Київська губернія,  Російська імперія |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918–1922 |
| Приналежність | .svg){kind=small} УНР |
| Вид ЗС |  Армія УНР |
| Формування | 8-а стрілецька бригада 3-ї Залізної дивізії |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна |
Вироцький Михайло Васильйович (1892, Черепин, Черкаського повіту Київської губернії — не раніше 1922) — офіцер армії Української Народної Республіки, сотник, учасник Радянсько-української війни.
Біографія
ред.Родовід
ред.Михайло Вироцький (інколи — Віроцький) народився 1892 року в Черепині, Черкаського повіту, Київської губернії (сучасний Корсунь-Шевченківський район Черкаської області), куди того ж року родина переїхала з Криштопівки.
Батько — священик Вироцький Василь Савович. Двоюрідний брат Вироцький Георгій Михайлович — офіцер армії Української Народної Республіки, випускник Київського Костянтинівського військового училища.
Дід — Вироцький Савва Леонтійович (1821 — 15 березня, 1878) ветеран Кримської війни 1853-1856 років, випускник (1846 року) Київської духовної академії.
Участь у Радянсько-українській війні
ред.До Української революції 1917 року мав звання штабс-капітан у Російській імператорській армії і особисте дворянство.
Під командуванням Бурківського Олександра Оттовича, 28 серпня 1920 року у складі 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР поранений у бою з більшовиками поблизу села Комарівка, Монастирського району, на Дністрі[1]. Потрапив в полон наприкінці другої радянсько-української війни[2].
З 1920 року переслідувався Всеукраїнською надзвичайною комісією, з 1922 стояв на особливому обліку Державного політичного управління УРСР[3]. Подальша доля невідома.
Примітки
ред.- ↑ Знайти хорунжого. geroika.org.ua (українською) .
- ↑ Участники Белого движения в России - Ве-Вн (Російська) .
- ↑ «Историк С.В. Волков. База данных «Участники Белого движения в России». БЕСПЛАТНАЯ ИНТЕРНЕТ БИБЛИОТЕКА – Собрание документов WWW.NEW.PDFM.RU (Російською) .
Джерела
ред.- Книга учета лиц состоявших на особом учете бывших белых офицеров в органах ГПУ Украины 4 тт. — Харків, 2012 (російська)
- Номер справи з архіву - ЦДАВОУ. Ф. 2257, Оп. 3, спр. 23, Арк. 51 — Центральний державний архів вищих органів влади та управління України[1]
- ↑ Історична Правда. www.istpravda.com.ua (українською) .