Анюточка

                   Моя професія - видавець!

На жаль, на сьогодні дуже мало видавців, тобто маю на увазі,мало фахівців у видавничій галузі, ВУЗи набирають "n" кількість студентів, які б хотіли займатися видавничою справою у майбутньому. І що з цього виходить?! А те що зараз маємо:на ринку майже немає українських книжок, якщо і є, то вони мають або не професійну верстку, або велику кількість помилок, типу:неправильно написану анотацію, вступну статту або передмову та багато інших, щоб їх перелічити просто не вистачить часу та і набридне. Вважаю,що в цьому винний не той хто випукає книжки у світ,а той, хто не заохочує людей до праці(знову йде це про заробітню плату).Та все ж таки проблема й досі знаходиться у стані не вирішення. Звичайно, якщо говорити про малу заробітну плату, яку ми отримуємо від держави, то для цього існують приватні видавництва, де можливо платять більше, але справа не в цьому, а в тому, що випускають ці приватні видавництва!?Вони особливо нічим не відрізняються від державних типографій, випускають тіж самі перекидні календарі, друкують місцеві газети, але у приватних є одна перевага, але як такою вона не вважається - для того, щоб друкувати книжки і т.д вони випускають різні "Сонніки", "Гадальники", "Магійники" та типу такого ще багато різної всячини. Чогось так і тяне до того, щоб завалити їх такою критикою, щоб аж "гай зашумів", але це не на всій Україні,а тільки в деяких її місцевостях. Можливо у Львові, Києві більш розвинутий інформаційно - видавничий ринок,але у Кіровограді він просто стоїть. Виникає запитання: "Хто його буде, як кажуть у народі, штовхати далі, на більш престижний ринок?". Спочатку думала передати справу у руки держави, щоб вона вирішила, але в зв'язку з останніми подіями, навряд чи хтось буде цим займатися, та й кому взагалі до цього! Для когось можливо це навіть не проблема, а крик душі майбутньго видавця, який просто вирішиа показати своє "Я" і те що не влаштовує.Закінчую не закінчену статтю.