Симфонія № 4 "Пам'яті Мікеланджело" (In memoria di Michelangelo) була написана композитором Гія Канчелі у 1974 році та приурочена до 500-ліття з дня народження Мікеланджело. [1] Симфонія удостоєна Державної премії СССР за 1976 рік. Твір написаний для великого симфонічного оркестру та церковних дзвонів (campane di chiese), які повинні звучати за сценою. Замість дзвонів можуть бути використані чотири металеві рельси, або плити різної величини. [2]

Структура

ред.

Твір одночастинний. Присутня експозиція, розробкова та репризна частини. Твір обрамлений вступом-прологом та кодою-епілогом. [3]

Тема скрипок у вступі con sordini викладена в дорійському ладі соль, та є симетричною - дзеркальний тетрахорд. Також використаний "Пентахід скорботи" - сходжeння з V до I щабля - який походить від григоріанської монодії. Тема розвивається шляхом переритмізації, за рахунок зміни першої долі.[3]

Основна ідея твору - протиставлення двох протилежних начал: світ ідеального, доховного, піднесеного - та світ хаосу, суворої стихії. Звідси випливає тип драматургії - медитативно-конфліктний. Для кожної зі сфер композитор використовує певні засоби, стильові моделі, "знаки", витоки яких сягають епохи бароко. Для образів зла та агресії використовуються засоби XIX-XX ст. Щоб передати давнину епохи, використані відповідні жанри: траурний марш, сарабанда, гротескний вальс, хорал. [3]

  1. Автореферат на тему «Симфонические жанры в творчестве Г.А. Канчели: к вопросу эволюции мировоззрения композитора» по специальности ВАК РФ 17.00.02 - Музыкальное искусство. www.dissercat.com. Процитовано 24 листопада 2020.
  2. Канчелі, Гія (1977). Г. Канчели Четверта Симфонія, партитура (Російська) . Москва: Советский композитор. с. 1—2.
  3. а б в О концепции Четвертой симфонии г. Канчели. cyberleninka.ru. Процитовано 15 грудня 2020.